Дакія, остання римська провінція

На північ від Дунаю, протягом його середньої та нижньої течій аж до впадіння в Чорне Море, давньогрецькі та римські джерела згадують про існування гетських і дакійських племен у великому фракійському конгломераті.

Steliu Lambru, 07.11.2022, 09:13

На північ від Дунаю, протягом
його середньої та нижньої течій аж до
впадіння в Чорне Море, давньогрецькі та римські джерела
згадують про існування гетських і дакійських племен у великому фракійському
конгломераті. Дані про гетів та даків відрізняються від
одного джерела до іншого, що можна пояснити періодом, у який автори писали, і точністю
їхньої документації.

Точно невідомо, чи були гети і даки
одним і тим же народом, деякі думки стверджують, що вони були ідентичними, інші ні. Найбільша та найточніша інформація здається, що походить від імператора
Траяна, завойовника Дакії в 106 році нашої ери, автора книги «De
bello dacico». Однак, нотатки Траяна були втрачені, але збереглося одне речення
в трактаті Прісціана з латинської граматики VI століття. Це коротка цитата з
тексту Траяна і стосується маршруту через Банат римської армії: «Звідси ми пішли до
Берзобіса, потім до Айксіса».

Політична історія гетів і даків
закінчується в 106 році нашої ери, коли Траян завоював державу
царя Децебала. Частина дакійського простору, а саме Трансільванія та сучасний
Банат всередині Карпатської дуги та Олтенія між Карпатами та Дунаєм, стає римською провінцією. Інші гети та даки, такі як жителі
Мунтенії, Марамурешу та Молдови, залишаються поза римською адміністрацією, але
під впливом римського культурного та цивілізаційного світу. Таким чином, Дакія
була до 275 року, коли імператор Авреліан вирішив вивести римську армію та
бюрократію з Дакії, найпередовішим кордоном римського світу в північно-східній Європі.

Національний музей історії Румунії відкрив виставку «Daкія. Остання межа румунства». Це
найбільша виставка, присвячена гетам і дакам, румунам, а також першим
мігрантам у цьому просторі, організована за останні 25 років у Румунії. Над
виставкою працювали спільно Національний музей археології з
Мадриду, Іспанії та Національний римський музей з Риму, Італії.

Директор Національного музею історії Румунії Ернест Оберлендер-Тирновяну хотів усунути політичну ставку
довкола теми гетів і даків: «Даки не належать до політичної партії,
вони не належать до певного способу мислення чи ідеології. Вони представляють
важливий народ античного світу, на основі якого потім через дуже складний процес була
побудована нація, яка сьогодні носить ім’я румуни, продовжуючи ім’я «romanus» з
давнини, і мова якої сьогодні значною мірою базується на латинській мові.»

На виставці представлені пам’ятки
опору культури гетів і даків: золотий шолом із Коцофенешті, скарби із
Стянчешті, Аджігіола та Перету, князівський скарб із Кукутені-Бейчені,
срібні скарби із Синкраєні, Хестреу, Сенереуш та Ведя,
написи, в яких згадуються царі Тіамаркос, Буребіста і Децебал. Також виставлені
імператорські портрети Траяна, Антонінуса Піуса, Маркуcа
Аврелія, Траяна Деція, скарби з П’єтроаселе, Апагіди та Хістрії.

Однак Ернест Оберлендер-Тирновяну
вважає, що є багато можливостей для нових досліджень: «Ми не
знаємо про даків стільки, скільки повинні знати, не тільки тому, що їхні сліди
поширені на великій території та місцях, часто важкодоступних, у високих регіонах
або в залісених місцях, але також тому, що, з одного боку, ми не маємо у
розпорядженні багато грошей на ці дослідження. Ми представили тут експонати з 45 музеїв, у тому числі Національного музею історії
Румунії та з Республіки Молдова. Ми розглядали гето-даків, як їх
умовно називають, у безперервній історичній еволюції, починаючи з перших
елементів, які дали нам зрозуміти, що з масами фракійських племен, які жили
на північ від Дунаю, сталося щось, що пізніше призвело, з точки зору
матеріальної культури, до класичної дакійської цивілізації.»

Історію народу ніколи не можна
розглядати без присутності інших народів. Ернест Оберлендер-Тирновяну: «Ми
розглядали даків і в їхній пізній еволюції, коли частина з них була
включена до складу Римської імперії як провінція. Крім того, вперше ми представили
на виставцій дані про вільних даків, тих, хто залишилися у
певній мірі поза імперським римським контролем. Ми також
включили період, коли населення колишньої римської провінції Дакія та населення
вільних даків та інших племен, які оселилися тут і були об’єднані у великий
політичний і культурний союз, відомий як культура Синтана-де-Муреш-Чернехов. З політичної точки зору культура Синтана-де-Муреш-Чернехов
представляє конфедерацію готських племен, але в ній присутні елементи культури
вільних даків, культури сарматів та інших етнічних груп. Ця виставка розглядає
майже 1400-річну історію: з моменту, коли ми можемо побачити на північ від
Дунаю, що розвиток відбувається інакше, ніж на південь від Дунаю, і до моменту,
коли в 681 році Східна Римська імперія, яка все більше і більше перетворювалася
на Візантійську імперію, здійснює останні військово-політичні дії на північ від
Дунаю.»

Виставка «Daкія. Остання межа румунства» це про
давній простір, де пізніше сформувалася румунська нація. Але виставка також
стосується історії інших народів.