Вплив штучного інтелекту на сучасне суспільство

Штучний інтелект вже став реальністю світу, в якому ми живемо, але не менш важливим залишається етичний вимір цього безпрецедентного технологічного прогресу...

Monica Chiorpec, 16.10.2019, 07:18

Штучний інтелект вже став реальністю світу, в якому ми
живемо. Однак етичний вимір цього безпрецедентного технологічного прогресу є
дуже важливим і його слід розглядати як таке, інакше результати можуть застати
зненацька сучасне суспільство.

За останні десятиліття з’явилися нові предмети, нові
спеціалізації, нові концепції та нові терміни щодо цифрового світу. Усе частіше
можна почути про «четверту промислову революцію», як ще називають цифрову
революцію. Основне місце у ній займають штучний інтелект, роботи та Інтернет
речей, останній використовується для підключення різних пристроїв, служб та
автоматичних систем, утворюючи таким чином технічну мережу.

У книгарні «Гуманітас Чишміджиу» відбулася розмова щодо
цього явища сучасного світу, в якій взяла участь Александра Чернян, викладач Факультету
автоматики та комп’ютерів бухарестського Політехнічного університету. «Поняття
штучного інтелекту аж ніяк не нове. Термін і перші імплементації мали місце у
60-х роках минулого століття, коли з’явилися перші так звані експертні системи,
що діяли на основі дуже комплексного набору правил, зумівши знайти підтримку рішення,
подібну до людської. Ідея, від якої все почалося – розробка цих систем, які б
замінили експерта людину в певній галузі. Як і в інших сферах, перші напрацювання
були у військовій галузі, у галузі метеорології.»

Останнім часом надзвичайно стрімко розвивається здатність зберігання даних. Хмарні
системи зберігання даних з цієї точки зору майже безмежні. Тому ми говоримо про
майже миттєву швидкість обробки даних. На сьогодні дані можуть бути зібрані в
режимі реального часу з мільярдів сенсорних датчиків і можна отримати, майже
миттєво, аналіз та обробку відповідних даних. Поняття штучного інтелекту почало
набувати нового розуміння тим, що при аналізі цих даних сучасна технологія
використовує процес, який називається «машинне навчання». Детальніше про це розповідає
Александра Чернян: «Розширюючи всі ці нейронні мережі, які намагаються
відтворити функціонуючі механізми людського мозку, ці машини почали мати дуже
високу швидкість у розширенні цих моделей та вивченні нових речей, за умови
надання людьми доступу до даних, з яких вони можуть вчитися. В останні п’ять
років еволюція була вражаючою. Вже почали говорити про трансгуманізм і в цьому
плані були здійснені перші кроки. Уже маємо біонічні медичні протези та всілякі
генетичні методи лікування.»

І коли цифровий світ намагається здобувати та переймати
людські риси, виникає і моральний вимір. Константін Віке, викладач
філософського факультету Бухарестського університету в рамках цих же дебатів розповів
про піддисципліну етики, що стосується віртуального світу. «Вона стосується
всіх проблем, що виникають, коли ми можемо безпосередньо взаємодіяти з людським
мозком. Можна говорити про «приватне життя», тобто про приватну сферу мозку, можна
говорити про кіборгів, коли мова заходить про цей вимір трансгуманізму. Можемо
говорити про когнітивне поліпшення з генетичними основами або, в тому числі,
про освітню сторону. Урешті-решт, нова людина постійно створюється відколи є
людина. А близько двохсот років це навіть робиться в інституціоналізованій
системі, яка називається школою.»

Однією зі сфер з неймовірно швидким розвитком в останні
роки є цифрові технології, що передбачають ковкість даних та алгоритмів, а
останнім часом і когнітивні технології, що передбачають ковкість мозку та
розуму. Але чи можуть машини повністю замінити людський мозок і придбати
моральну совість? Константін Віке спробував дати відповідь: «Навіщо сьогодні
потрібна етика? Тому що штучний інтелект вмітиме робити усе, крім моральних
рішень. І тоді людина може ще бути потрібна. З іншого боку, сьогодні докладаються
досить великі зусилля щодо створення автоматичних систем моральних рішень.
Погляньте на всі розмови про автоматичні машини. Наразі ця дискусія ведеться людьми. Буде цікаво, коли ми вестимемо такі дискусії зі штучним
інтелектом, який не даватиме нам якихось попередньо запрограмованих відповідей,
а таких, що матимуть в основі певну моральну совість.»

У Сполучених Штатах Америки, Японії чи Південній Кореї є
спроби розшифрувати інтелект людини, щоб встановити його на роботах, щоб роботи
перейняли його. Але Александра Чернян вважає, що людську природу не можна замінити
штучним мисленням, незважаючи на сучасну еволюцію. «Це захоплююча сфера і є абсолютно
фантастичні розробки і результати, але їх не можна відокремити від етики, від
того, що можна і що не можна робити. Я
ніколи не казала, що роботи прийдуть і замінять нас повністю. Я навіть закликаю
не починати з такої фаталістичної передумови. Дійсно, автоматизація вже існує.
Є заводи, на яких немає людей і працюють лише роботи, або де є лише одна людина,
яка моніторить їхню діяльність. Але не йдеться про будь-яку роботу і про заміну
всіх людських можливостей і компетенцій.»

Сучасні учені мріють
створити штучний інтелект, здатний
досягати діючої моделі інтелекту людини, так званий загальний штучний інтелект.
Наразі, однак, немає єдиної думки або явних доказів того, що такий цифровий
інтелект можна буде отримати в майбутньому.