Пропозиції для покращення ситуації літніх осіб
Кожні чотири секунди комусь на Землі ставлять діагноз хвороби Альцгеймера. У Румунії, з близько 270 тисяч хворих, лише 35 тисяч були діагнозовані й це зазвичай на пізніх стадіях хвороби.
România Internațional, 26.03.2014, 10:28
“Безумство необхідно визнавати як проблему здоровя румунського суспільства” — таким є послання Національної конференції з питань Альцгеймера, яка мала місце кілька тижнів тому. З цієї нагоди настоювалося на втілення на практику національного плану з питань боротьби з безумства, під назвою “Національна стратегія дій на період 2014-2020 років”.
Кожні чотири секунди комусь на Землі ставлять діагноз хвороби Альцгеймера. У Румунії, з близько 270 тисяч хворих, лише 35 тисяч були діагнозовані й це зазвичай на пізніх стадіях хвороби. Хоча існує інтерес до раннього діагнозу хвороби з боку лікарів-спеціалістів, функціонування медичної системи не сприяє цьому.
Професор доктор Кетеліна Тудосе, голова Румунського товариства з питань Альцгеймера стверджує: “Перший крок є заснування Міжміністерського департаменту до складу, якого входили б представники 5-6 міністерств, які залучені в будь-якому плануванні фінансових і людських ресурсів з метою створення системи з надання допомоги. Потім, цей департамент повинен мати робочі групи, які б оцінювали ситуацію, в якій ми знаходимося. Якщо враховувати лише кількість лікарів-спеціалістів (неврологів, психіатрів, геріатрів), які завершили факультет та які до цих пір не посідають відповідні функції, вони могли б допомогти у створенні центрів діагнозу, без того щоб витрачалося багато грошей. З іншого боку, необхідно заснувати Національний реєстр з питань безумству. А також необхідні законодавчі поправки та ініціативи, які стали б на захист прав божевільних осіб. Це не можна зробити за місяць або навіть за рік. Але до 2020 року ми плануємо мати діючий план. До тих пір можна робити важливі кроки, як наприклад припинити імміграцію лікарів. На мою думку необхідно розробити план медичної допомоги в країні.”
Доктор Богдан Попеску, представник Неврологічного товариства в Румунії пояснив еволюцію пацієнтів з діагнозом безумства і представив їх потреби: “Згідно оцінкам, велика кількість хворих залишаються без діагнозу. Щоб поставити діагноз, необхідно мати лікарів, але, на жаль, немає достатньо лікарів, які займалися б діагнозом божевілля. Потім, необхідно мати технологічне устаткування, оскільки будь-яка форма діагнозу безумства передбачає проведення певних аналізів, які вимагають окремих коштів. Потім починаються проблеми в процесі догляду за хворими. На першому етапі, коли йдеться про легку форму божевіллі, загалом, частина догляду за хворими передбачає певні ліки, які, на щастя, включені до плану Міністерства охорони здоровя, вони будучи безкоштовними. Після початкового етапу, лікування ліками не є недостатнім, пацієнти вже не можуть самі справлятися зі своїми потребами, все ж таки ситуація ще не настільки погана, щоб вимагати госпіталізації. У багатьох європейських країнах існує право на супровідника. Потім слідує останній етап, тобто хворий страждає в такій мірі, що його необхідно помістити в спеціалізований центр. Це означає забезпечити необхідну кількість місць для цих пацієнтів на кінцевому етапі хвороби, і тут ми маємо на увазі ряд установ, які могли б госпіталізувати пацієнтів на довгий термін, маючи кваліфікований медичний персонал.”
Спеціалісти у галузі нейродегенеративних захворювань попереджають про те, що до 2050 року, підвищиться рівень поширення безумства серед літніх людей і не лише. Відповідно до проведених на світовому рівні дослідження, після 65 років, приблизно 10% осіб мають певну форму безумства, а після 85 років, більше 40% можуть захворіти на божевілля. Доктор доцент Габріел Преда, голова Румунського товариства геріатрії та геронтології, розповів про про масштаби цього явища на тлі глобального демографічного старіння: ”У Румунії, в 1990 році, приблизно 10% осіб, значить одному з десяти, було 65 років, в 2008 році прогнозувалося, що цей показник складе 15%, тобто один із семи, а в 2011 році ми констатували, що відсоток населення віком більше 65 років становить 16%. Йде мова про досить важливе зростання кількості осіб, схильних, в певній мірі, цьому захворюванню. Тому, потрібна послідовна система і догляд прогресивного типу захворювання. Тобто, пристосований до різних етапах еволюції хвороби, від легких форм, до важких форм. “
Божевілля займає важливе місце і на європейському рівні. Існують певні директиви, які рекомендують державам-членам враховувати рішення проблеми догляду за хворими нейродегенеративними захворюваннями. Анет Діма, представник Асоціації Альцгеймер в Європі: “На європейському рівні старіння населення є викликом для всіх держав членів Союзу. Це тому що воно передбачає створення послуг тривалого медичного догляду і доступу цих осіб до діагнозу та лікування. З цієї точки зору старіння населення необхідно розглядати як викликом, а не як тягарем, але для цього необхідно змінити і наш менталітет.”
У Європі, приблизно 13 мільйонів осіб страждають на хворобу Альцгеймера, безумство будучи сьомою причиною смертності в країнах з високим національним доходом, воно ж несучи відповідальність за смерть 50% пацієнтів з нейропсихічними захворюваннями.
