Спалювання відходів – велика проблема забруднення

Під час пандемії на перший план вийшло явище, на яке до цього мало хто звертав увагу: стихійне спалювання відходів у населених пунктах навколо Бухареста.

Luiza Moldovan, 15.12.2021, 06:22

Через обмеження свободи пересування, пов’язаних з
пандемієюCOVID-19, забруднення довкілля у
великих містах зменшилося, особливо під час режиму надзвичайної ситуації в
першій половині 2020 року. Тоді в Румунії був обмежений рух дорожнього
транспорту, відповідно зменшилися викиди вихлопних газів автомобілів, особливо
в Бухаресті, який посідає друге місце за рівнем забруднення серед європейських
столиць. Проте з цього приводу на перший план вийшло явище, на яке до цього мало
хто звертав увагу: стихійне спалювання відходів у населених пунктах навколо
Бухареста. Густий дим і задушливий запах, характерний для пожеж, відчували і
досі відчувають жителі Бухареста, які живуть у периферійних районах.

Першими на сполох забили, як і в інших випадках, громадські
організації. Про цю ситуацію розповідає Оана Ненечу, координатор мережі датчиків
моніторингу параметрів навколишнього середовища Aerlive і член екологічної
асоціації Ecopolis. «На жаль, ми не маємо офіційних даних від органів державної
влади, які мали б займатися цим явищем. Переконливих даних у нас немає. Ми
маємо лише інформацію від тих, хто був на полі, або інформацію, яку ми
помітили, коли були на полі. Це матеріали з розбирання автомобілів, переважно
шини, і взагалі матеріали, які не підлягають перепродажу. Їх вивозять у поля або
на території, які належать навколостоличним селам, наприклад у повіті Димбовіца.
Їх туди везуть і, оскільки їх досить багато, а потім спалюють. Їх просто
підпалюють мешканці сільських громад, які, як ми розуміємо, займаються демонтажем.
Але ми не можемо про це більше говорити, бо не маємо офіційних даних. Тому ми,
громадська організація Ecopolis та Aerlive, цієї осені розпочали акцію під
назвою «Спалене повітря». Ми намагаємося задокументувати це явище, щоб
побачити, звідки беруться відповідні матеріали, що з ними відбувається, чому їх
спалюють на полях і чому мерії відповідних населених пунктів не реагують рішучіше.
Наприклад, ми хочемо знати, чому їх не збирають сміттєві компанії, які працюють
на цих ділянках, щоб ці відходи не спалювали.»

Наскільки шкідливі ці пожежі, ми дізнаємося з
нещодавнього дослідження, проведеного Aerlive за підтримки Інституту атомної
фізики в Мегуреле. Це дослідження показує, що при спалюванні відходів у
побутових печах частинки типу PM10, які містять канцерогенні хімічні речовини,
виділяються в повітря в значно більшій кількості, ніж при спалюванні дров.
Також було виявлено, що при спалюванні пластикових відходів (ПЕТ,
пінополіуретану, одягу) виділяється до 700 разів більше вуглеводнів з у тисячі
разів вищою токсичністю порівняно з викидами від спалювання деревини. Водночас,
однак, останнім часом це явище набуло досить загрозливих масштабів, щоб
привернути увагу влади. Наприклад, Інспекторат з надзвичайних ситуацій повідомив,
що у 2020 році в районі Бухарест-Ільфов про здійснення понад 130 виїздів на
ліквідацію пожеж , в результаті спалювання відходів. Загалом було спалено понад
870 тонн відходів, каже Оана Ненечу. «ІНС повідомляє про виїзди для ліквідації
пожеж, які виникли на приватних ділянках, де відбуваються ці неконтрольовані
підпали, тобто навколо подвір’я чи навіть у подвір’ї людей,. Але пожежі на
полях, які трапляються досить часто, часто гасять ті, хто їх вчинив ще до прибуття
пожежних екіпажів. Ці пожежі були більш-менш задокументовані Інспекцією з охорони
навколишнього середовища навесні, коли провела ряд ретельних перевірок,
особливо в районі села Сінтешть. Але насправді ми не маємо багато даних на цю
тему і це нас дуже турбує. Тому ми якось намагаємося тиснути на владу, щоб вона
знайшла рішення.»

Пояснення існування такої великої кількості незібраних відходів
належним чином надає Європейська комісія, яка подала на Румунію до
Європейського суду за недотримання Директиви про управління відходами. Румунія
просто не відновила достатню кількість сміттєзвалищ, щоб відходи зберігалися
таким чином, щоб не впливати на здоров’я людей і не забруднювати навколишнє
середовище. Асоціація з питань природи та захисту довкілля на чолі з Богданом
Тукмяну вже кілька років вивчає ситуацією зі сміттєзвалищами навколо Бухареста.
«Станом на сьогодні у північно-західній частині столиці розташована скупчення компаній
зі збору сміття та зберігання відходів. Є близько 6-7 компаній, які мають цей предмет
діяльності. Крім цього є один з
найбільших об’єктів: сміттєзвалище Бухареста, яке належить Генеральній мерії
столиці, розташоване поблизу села Рудень, фактично на території 1-го сектора столиці
1. З кожним роком проблеми забруднення стають все більшими. Усі ці об’єкти, про
які я вам розповів і до яких слід додати багато промислових об’єктів,
надзвичайно забруднюють довкілля. Є багато промислових або напівпромислових
одиниць, які, у свою чергу, роблять надзвичайно великий внесок у вже класичне
забруднення, спричиненим автотранспортом та опаленням житлових будинків.»

Невідповідні сміттєзвалища виділяють сморід, а
також шкідливі хімічні речовини, а відходи, які не знаходять свого місця в цих
немодернізованих об’єктах, найімовірніше спалюють. Крім того, ці пожежі
влаштовують в економічних цілях. Наприклад, шини та електричний кабель
спалюють, щоб потім продати метал, каже Богдан Тукмяну. «Так, на жаль, це
прикра мода і надзвичайно токсичний спосіб, обраний певною категорією людей,
які побачили в цьому спосіб заробити на життя. Проблема в тому, що ми не можемо
кількісно оцінити всі наслідки цих пожеж, вчинених для отримання і продажу рідкісних
металів. Знову ж таки, ми стикаємося з тим самим браком узгодженості дій між державними
установами. Я наведу на перший погляд смішний, але насправді дуже сумний
приклад. На одному з таких сміттєпереробних підприємств виникла пожежа. Через
15 хвилин після нашого прибуття туди система оповіщення населення «112» надіслала
повідомлення про пожежу сухої рослинності, хоча пожежники вже були на місці
події.»

Однак нещодавно в Сенат був внесений законопроект, який
пропонує вважати злочином незаконне спалювання відходів та карати його позбавленням
волі на строк від 6 місяців до 3 років або штрафом.