Ферма майбутнього
Румунія є справжнім сільськогосподарським раєм, французькі інвестори мають чимало можливостей інвестувати в румунському сільському господарстві, заявив цього літа посол Франції у Бухаресті Філіп Густін.
România Internațional, 02.10.2013, 10:47
Румунія є “справжнім сільськогосподарським раєм”, французькі інвестори мають чимало можливостей інвестувати в румунському сільському господарстві, заявив цього літа посол Франції у Бухаресті Філіп Густін. Справді, за оцінками фахівців, сільське господарство фігурує на списку переваг іноземних інвесторів.
З іншого боку, однак, румунські молоді особи все менше й менше зацікавлені спеціалізуватися у сфері сільського господарства, як зазначає і Марія Дрінован, директор Коледжу сільського господарства і харчової промисловості “Край Бирсей” із населеного пункту Прежмер, Брашовського повіту: “На жаль, спеціальні сільськогосподарські школи сьогодні знаходяться в дуже складному становищі, через те, що все менше й менше число дітей бажають учитися у цих школах. Важливо було би якось змінити менталітет людей, які кажуть, що “якщо не будеш учитися, станеш землеробом”. Я все ще думаю, що Румунія багато розвинеться за допомогою сільського господарства, але для цього нам потрібні освічені молоді особи, бо без них ми не зможемо мати сучасне сільське господарство”.
Заяву цю зробила директор Коледжу сільського господарства з населеного пункту Прежмер, на заході, присвяченому святкуванню 9 років проекту «Демонстративна ферма і Центр з підготовки та аграрного консальтингу Agrovision”. Це проект World Vision Румунія, започаткований у 2004 році, який можна розглядати як альтернативну модель для підготовки фахівців у сфері сільського господарства. Коров’яча ферма була побудована в бідному селі Кріц, в комуні Бунешти, Брашовському повіті. Кренгуца Бербосу, менеджер програм Сільського господарства і сільсього розвитку в рамках World Vision, розповідає як був початий проект в році, коли Румунія тільки що завершила переговори з ЄС щодо розділу сільське господарство: Спочатку я купила ферму, колишній колгосп, який я осучаснила. Крім фінансування із США, я подала заяву на отримання проекту SAPARD, в першу чергу, щоб показати людям, що ці кошти призначені для фермерів з Румунії, і що до них можна мати доступ. На ці гроші ми модернізували ферму, купили корів, осучаснили стайні, спорудили доїльний зал…Так само, ми побудували підготовчий центр для фермерів, розробили програму управління молочною фермою, тому що тоді спеціальні підручники були присвячені загалом лише фахівцям. Не було книг для малих фермерів, написаних доступною мовою. Потім, Румунія вступила в ЄС, зявилася Національна програма розвитку сільських районів, і наші програми були спрямовані на надання фермерам інформації що стосується доступу до європейських фондів”.
Раду Тодя це молодий чоловік, який закінчив Будівельний факультет, але вирішив працювати в зоотехніці після того як пройшов навчання на фермі Agrovision. Він спроектував і побудував сам свою ферму, так як вона виглядає сьогодні: “Я успадкував цей бізнес від моїх батьків. Спочатку мав 11 дійних корів. Після цього я пройшов підготовчі курси у фонді World Vision. Там я навчився вирощувати худобу в оптимальних умовах, навчився як можна вирощувати телята, про те як повинен виглядати доїльний зал. Зараз і я впровадив механізоване доїння і подвоїв кількість корів. У мене успішний бізнес і я дійсно не шкодую за зроблений мною вибір.”
Протягом 9 років, демонстративна ферма в селі Кріц стала більше ніж проектом для підтримки малих фермерів, щоб зробити перехід від неприбуткової до прибуткової ферми, а також, нарешті, мала сильний соціальний вплив на розвиток місцевої громади. Кренгуца Бербосу: “Ми зрозуміли яким є туристичний потенціал — село Кріц розташоване у районі з великою кількістю укріплених саксонських фортець, а інтерес ставав все більшим і більшим, як румунських, так і іноземних туристів. Тоді ми започаткували курси з агротуризму для жінок, і не тільки для жінок. Протягом часу ми мали близько 300 випускників курсів агротуризму – багато з них в даний час мають агротуристичні пансіонати або працюють в пансіонатах інших власників пансіонатів. Водночас, для розвитку громади ми розвинули й ткацьку майстерню для бідних жінок. Ми навчили їх ткати, і в даний момент, деякі з них успішно продають свою продукцію туристам, що приїжджають у зону.”
Однією з основних проблем сільськогосподарської освіти в Румунії є те, що учні не мають де проходити уроки стажування, тому що є занадто мало ферм обладнаних за найвищими стандартами, каже Марія Дрінован, директор Коледжу сільського господарства Прежмер: “Мені хотілося би, щоб молоді люди насправді залишилися у сільському середовищі і розвинули би там бізнес. Бо можна розвивати бізнес і в сільських районах. Я родом з багатого села, де є і школа, в якій я працюю, і наш вплив у суспільстві був дуже високим. Наведу приклад: у 2000 році в рамках програми “Леонардо” ми відправили в Данію 10 молодих фермерів із комуни Прежмер та сусідніх сіл на 4-місячне стажування з органічного сільського господарства. Результат: 5 з 10 молодих людей, які провели стажування, мають сьогодні ферми у Прежмері і сусідніх селах, а один з них закінчив Аграрний факультет і є менеджером великої датської ферми, яка обробляє 6000 гектарів землі в Румунії”.
Як висновок, можна сказати наступне: можна отримати пристойний дохід від сільського господарства, можна добре жити працюючи в сільському господарстві. Це бажають передати й ініціатори таких проектів. І є молоді люди в Румунії, які хочуть почати власний бізнес у сільській місцевості, за прикладом ферми із села Кріц.
