Наслідки дистанційного навчання

Серед заходів, що вживаються проти поширення COVID-19 налічується й перехід на дистанційне навчання. У Румунії цей захід застосовується з 11 березня 2020 року і відтоді онлайн-навчання зазнало незначних змін в залежності від епідеміологічної ситуації...

Corina Cristea, 23.04.2021, 06:00

Серед
заходів, що вживаються проти поширення COVID-19 налічується й перехід на
дистанційне навчання. У Румунії цей захід застосовується з 11 березня 2020 року
і відтоді онлайн-навчання зазнало незначних змін в залежності від поточної епідеміологічної
ситуації. Рішення, прийняте в умовах пандемічної кризи, однак, не залишилось
без наслідків, які досить складно визначити кількісно і на які сильно впливають
умови життя кожного учня. Звичайно, найбільше постраждали діти з малозабезпечених
верств населення, тобто ті, хто складав значну частину із 44% функціональних неграмотних,
що існували в Румунії ще до пандемії. Дослідження, проведене на початку цього
року організацією World Vision Romania, підтвердило існуючу в суспільстві думку,
що 40% учнів з малозабезпечених верств населення не мають доступу до
онлайн-освіти.

Причини
різні, як пояснила Румунському
Радіо виконавчий директор World Vision Румунія Міхаєла Набер: «Це або з
фінансових причин батьки не могли забезпечити необхідні технічні засоби та інфраструктуру, відповідно
комп’ютер, ноутбук, планшет, або вони це мали підключення до Інтернету. Водночас ми добре знаємо з іншого дослідження,
проведеного World Vision Румунія, що кожне третє село, в якому діє World
Vision, має дуже слабкий зв’язок, або не має взагалі. Крім цього не всі вчителі
були навчені викладати або перевіряти учнів в Інтернеті. Надзвичайно важливим
було надати усім дітям доступ до освіти, оскільки освіта є правом, а це
означає, що ми повинні робити все можливе, щоб вони могли здійснювати та мати
доступ до цього права. Ситуація сильно відрізняється від домогосподарства до домогосподарства,
від однієї дитини до іншої. У цей період вони не мали доступу до якісної
онлайн-освіти, але траплялися ситуації, коли або вчителі ходили по селу до кожної
дитини і давали або брали робочі зошити,
в яких діти мали писати чи відповідати на запитання. Або, час від часу, через
додаток надсилали повідомлення на телефони батьків, до яких діти час від часу
мали доступ, є багато варіантів, коли так чи інакше дітям вдалося зв’язатися зі
своїми вчителями, але це не можна назвати доступом до освіти й особливо до
якісної освіти.»

Незважаючи
на те, що Румунія входить до першої п’ятірки країн у світовому рейтингу
швидкості інтернету, дані, представлені на початку цього року, показали, що 237
тисяч учнів не мали доступу до цієї мережі, а 287 тисяч школярів не мали
обладнання для дистанційного навчання. Близько 40% цих учнів потрапляли в
обидві категорії. Крім цих дітей, які не мали доступу до освіти, той факт, що
для них не було знайдено жодного варіанту, призвів до проблем, які спричиняють збільшення
прірви в освіті, зазначає Міхаєла Набер: «91% дітей заявляє, вони чи їхні
батьки, що відчули психологічний дискомфорт. І кожна п’ята дитина, точніше близько
23%, дітей у селі, вважають, що вони нещасливі. Тож усі ці речі, безумовно,
матимуть наслідки для їх реінтеграції навіть в школі. І ми вітаємо рішення про повернення
до очного навчання, оскільки це єдина можливість покращити освітній процес для
дітей у найбільш вразливих громадах.»

50%
вчителів, які взяли участь у дослідженні, проведеному World Vision Romania,
заявляють, що їхні учні будуть змушені надолужити прогалини в навчанні,
оскільки вони відстали і не впораються з наступними оцінюваннями, каже Міхаєла
Набер: «Більше того, з оцінок, проведених World Vision Румунія, незважаючи на всі наші зусилля, ми констатували
збільшення кількості дітей, в яких погіршились результати. Тобто всі ці речі,
усі ці фактори є предикторами рівня відсіву та того, як відсів збільшиться
протягом цього періоду.»

Хоча
офіційні дані про показники відсіву в школах будуть відомі лише наприкінці
навчального року, тобто влітку, є багато учнів віком 14-15 років, котрі через
освітні перебої вирішили кинути школу. Це або через побоювання, що не
впораються з іспитами, або через те, що у сільській місцевості батьки долучають їх до роботи в домашньому господарстві. З іншого боку, деякі старшокласники
вирішили влаштуватися на роботу під час дистанційного навчання, до якого вони
не мали доступу, а після відновлення очного навчання 8 лютого не всі вони
повернулися до школи. Статистика в усьому світі показує, що майже один мільярд
дітей постраждали від переходу на дистанційне навчання.

Порівняно
з Румунією, в деяких країнах ситуація
з цим виглядає краще, в інших – гірше, каже Міхаєла Набер, виконавчий директор організації World Vision Romania, яка працює в 92 країнах:
«Є країни, які не були сильно уражені під час пандемії, оскільки їх системи були краще підготовлені,
вони були більш стійкими. І ми, звичайно, будемо більш стійкими і зможемо краще
адаптуватися, хоча я
сподіваюся, що цього не знадобиться, в довгостроковій або навіть в середньостроковій
перспективах, але дійсно є країни,
які впоралися з цією пандемією набагато краще за нас і країни, які вжили набагато неадекватніші заходи в освіті через пандемію.»

Окрім
рівня готовності кожної країни, спільним знаменником для всіх є те, що дистанційне
навчання почало накладати свій відбиток на дітях та батьках. Серед наслідків -
занепокоєння, депресія або проблеми із зором, спричинені багатогодинним
проведенням перед екранами. Дає про себе знати і брак соціалізації: діти більш
невпевнені в собі і багато з них починають говорити граматично неправильно.