ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Про культуру, в Століття Великого Об’єднання

Оголошено в 2010 році, Днем Національної культури, 15 січня, день народження поета Міхая Емінеску, відзначається цими днями румунами разом із 100-річчям Великого Об'єднання.

Про культуру, в Століття Великого Об’єднання
Про культуру, в Століття Великого Об’єднання

, 19.01.2018, 01:37

Оголошено в 2010 році, Днем Національної культури, 15 січня, день народження поета Міхая Емінеску, відзначається цими днями румунами разом із 100-річчям Великого Об’єднання. Повсюди в країні та за кордоном відбуваються заходи, але це також момент, коли обговорюються проблеми з якими стикається культура в Румунії.

Запрошений на Радіо Румунія Алін Чупале, професор Бухарестського університету, пояснив, чому потрібен День Національної культури: «Потрібний день, коли ми повинні згадати про національну культуру, не забути, що ми румуни, але я думаю, що, поза моментом як таким, більш важливим є те, що ми робимо для румунської культури сьогодні. Тому що, насправді, усвідомлюємо ми це чи ні, є у нас заслуга чи ні, ми вступили в новий етап нашої історії, етап якого ми називаємо постнаціональним, через інтеграцію Румунії в Європейський Союз. Однак це не означає, що ми повинні забути, хто ми. Європейський Союз не хоче, щоб ми були громадяни з нізвідки. Хоче, щоб ми були там румунами, але це залежить від нас, наскільки ми можемо усвідомлювати, що ми румуни, а не лише європейці. Якою мірою ми можемо зробити щось конкретне, щоб зберегти нашу національну ідентичність, в умовах, коли ми живемо в епоху глобалізації, ми живемо в епоху, коли переселення є відкритим, цінності потрапляють в Румунію з усього світу, а не тільки продукти харчування. І я гадаю, перш за все, це наша проблема.

Румунська культура – дуже, дуже делікатна система. Це система, якій, всупереч вдалим і менше вдалим культурним політикам, вдається пристосуватись, вважає професор Чупале, адже у нас цінна румунська культура, дуже важлива, присутня і за кордоном, яка не має зв’язку з культурною політикою в Румунії, справжня румунська культура, яка не субсидується урядом, незалежно від того, хто при владі. Процес глобалізації зростає, і ми не можемо уникнути цього, але кожна країна має культуру, історію та цивілізацію, від якої вона не повинна відмовитись.

Традиції треба зберігати і просувати бо, якщо ми їх втратимо, ми відмовляємось від нашої національної ідентичності, сказав академік Єуджен Сіміон, який хотів би більшої причетності політиків: Я не помітив жодної партії, яка б сказала – Панове, культура – це найважливіший елемент національної ідентичності. Що ми робимо з нею? Ми повинні мати політику нашої культури. Робімо проект країни, як кажуть. Румунська культура – це завдання румунів, перш за все відповідальних за цю країну, політиків. На жаль, вони ігнорують це.

Національна культурна ідентичність не буде маргіналізованою разом з продовженням європейської інтеграції Румунії, – сказав глава держави Клаус Йоганніс, – в повідомленні з нагоди Дня національної культури, однак він застеріг: Третина румунів не читає навіть одну книгу упродовж року. Наша країна залишилася без кінотеатрів, а румунська мова є жертвою політичного дискурсу. З нагоди сторіччя об’єднання Румунія також повинна запропонувати велике об’єднання навколо своєї культури. Великі двосторонні культурні проекти, які позначують 2018 та 2019 роки, а також головування в ЄС, є хорошими можливостями піти цим шляхом. Це непросте завдання, але практичне втілення в життя продемонструвало б здатність Румунії додати культурну цінність до європейського проекту».

Румунська академія відзначила Національний день культури симпозіумом під назвою «Румунська культура – Сторіччя Великого Об’єднання», і представництва Румунського інституту культури за кордоном провели численні культурні заходи, в тому числі декламування поезії, концерти, виставки, театральні вистави, літературні заходи, покази фільмів та конференції. Події цих днів присвячені як Дню національної культури, так і початку низки проектів, які відзначають сторіччя Великого Об’єднання – історичний процес унаслідок якого всі історичні провінції з переважно румунським населенням об’єдналися в 1918 році в національну державу, Румунія.

Попередніми етапами були возз’єднання в 1859 році Молдови з Волощиною та здобуття незалежності в війні 1877-1878 рр., на тлі румунського національного відродження в дев’ятнадцятому столітті. Об’єднання Бессарабії, Буковини і, нарешті, Трансільванії з Королівством Румунії призвело до створення Великої Румунії, що було, по суті, метою вступу Румунії у Першу світову війну на стороні Антанти.

Про дезінформацію в Інтернеті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 17 Травня 2024

Про дезінформацію в Інтернеті

Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови...

Про дезінформацію в Інтернеті
Переваги та виклики в цифровому столітті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 11 Серпня 2023

Переваги та виклики в цифровому столітті

Поява Інтернету відкрила людству цифрову епоху, швидкий доступ до інформації...

Переваги та виклики в цифровому столітті
Кіберщит для захисту ЄС
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 04 Серпня 2023

Кіберщит для захисту ЄС

На тлі зростаючої кількості кібератак, ЄС хоче інвестувати понад 1 мільярд євро в...

Кіберщит для захисту ЄС
Реконфігурація безпеки та міжнародних відносин у XXI столітті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 14 Квітня 2023

Реконфігурація безпеки та міжнародних відносин у XXI столітті

Типовим для XXI століття є те, що ми перейшли від біполярної стабільності до менш...

Реконфігурація безпеки та міжнародних відносин у XXI столітті
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 16 Грудня 2022

Світовий саміт ООН з питань зміни клімату

У Єгипті відбулась щорічна щорічна конференція Організації Об'єднаних Націй...

Світовий саміт ООН з питань зміни клімату
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 11 Листопада 2022

План дій для молоді

На початку жовтня Європейська комісія ухвалила План дій щодо молоді в контексті...

План дій для молоді
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 04 Листопада 2022

«План Маршалла» для відбудови України

У другій половині жовтня, в Берліні, Німеччина провела дві зустрічі, спрямовані...

«План Маршалла» для відбудови України
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 21 Жовтня 2022

Більше енергії з відновлюваних джерел

На енергетичний сектор припадає приблизно три чверті світових викидів...

Більше енергії з відновлюваних джерел

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company