Румунія та безпека в Чорноморському регіоні

Регіональна картина, представлена учасниками Чорноморсько-балканського безпекового форуму в Бухаресті, включає заморожені конфлікти, які в будь-який момент можуть дуже легко «розморозитися», мілітаризоване Чорне море...

Corina Cristea, 18.09.2020, 06:45

Регіональна картина, представлена учасниками
Чорноморсько-балканського безпекового форуму, організованого в Бухаресті Центром
нової стратегії, включає заморожені конфлікти, які в будь-який момент можуть дуже
легко «розморозитися», близькість Середнього Сходу, сильно мілітаризоване
Чорне море, не надто процвітаючу економічну ситуацію, а також відсутність
зв’язків, старі ворожнечі, морські інциденти та спірні кордони. Інакше кажучи,
багато можливих джерел з високим потенціалом конфліктогенності. В перебігу
дискусії щодо ризиків, загроз та вразливостей, а також шляхів вирішення цих
викликів викристалізувалися висновки, згідно з якими безпека в Чорному морі та
на Балканах має дуже великі наслідки, а нестабільність впливає як на
Європейський Союз, так і на Північноатлантичний альянс.

Чорне море є одним з найбільш вразливих регіонів
НАТО і вся територія стала місцем, де довіра до Альянсу та оборона і позиція
стримування найчастіше піддаються випробуванню, – заявив міністр оборони
Румунії Ніколає Чуке. «За останні шість років НАТО багато зробила для
балтійського регіону, особливо для країн, розташованих поруч з російським
кордоном, країн Балтії та Польщі, і з правильних причин. Однак і для розширеного
Чорноморського регіону потрібно ще багато чого зробити. Що ми можемо зробити
для забезпечення більшої безпеки Чорного моря? З точки зору НАТО, відповідь
проста: нам потрібно зміцнити спроможність та позицію союзників у регіоні.»

Міністр пояснив, що агресивне ставлення Росії,
зростаюча мілітаризація Чорноморського басейну та Кримського півострова,
незаконно анексованого Москвою, разом з безліччю заморожених конфліктів,
роблять цей регіон джерелом ризиків не тільки для безпеки в цьому регіоні та в
Європі, а також у Середземномор’ї та на Середньому Сході. Одним із висновків
форуму в Бухаресті, з іншого боку, є те, що нинішня реальність демонструє
сильну роздробленість з точки зору оборони на європейському рівні та обмежені
дослідження в спільних проєктах у цьому напрямку.

Однак розвиток спільної
європейської оборони є незворотним процесом, а проєкти PESCO, тобто в рамках
інструменту постійного структурного співробітництва, дають можливість держав-членів
взаємодіяти в сфері оборони, зазначила державний секретар у Міністерстві
оборони Румунії Сімона Кожокару: «Поточні проєкти структурної співпраці
сприяють досягненню цілей Євросоюзу щодо розвитку адекватної військової спроможності,
посиленню стратегічної згуртованості у військовій галузі та можуть збільшити
оперативну співпрацю на рівні ЄС. Міністерство оборони Румунії вважає, що
Європейський фонд оборони сприятиме підвищенню стійкості Євросоюзу до
вразливостей та ризиків, зменшуючи його залежність від неєвропейських джерел.
Фонд також зміцнить промислові ланцюги поставок у військовій галузі. Криза
COVID-19 показала, наскільки важливо не бути залежним від критичних оборонних
технологій.»

«Особливий наголос був поставлений на концепції
стратегічної автономії, але з уточненням, що це не означає ізоляцію, а лише те,
що Європа має самостійно приймати рішення в галузі оборони. Євросоюзу потрібно
приділяти більше уваги сусідству, оскільки, наприклад, у Чорноморському регіоні
є багато джерел нестабільності – від відкритого конфлікту на сході України і незаконної
анексії Криму Росією, до зростаючої мілітаризації Чорного моря», – зазначив
глава румунської дипломатії в Бухаресті Богдан Ауреску. Міністр також пояснив, що,
наприклад, у регіоні взаємозв’язок став площиною стратегічної конкуренції, а
європейські ланцюги поставок залежать від того, що роблять сусіди Європи.
Богдан Ауреску також попередив про так звану «інфодемію», тобто епідемію
дезінформації та фальшивих новин – все геополітизовано, включаючи вакцини,
лікування, науку та експертизу, навіть приватне життя та переконання громадян.
Пандемія коронавірусу показала ще один ризик для безпеки – залежність Європи
від матеріалів та ліків з третіх країн, а ця тема буде включена до порядку
денного наступної Європейської ради, що має відбутися наприкінці цього місяця.

«Деякі концепції, які раніше лише досліджувались
або аналізувались в академічних колах, тепер чітко підтверджуються реальністю, а
держави будують на них свої стратегії. Мова йде про розширення концепції
безпеки під тиском пандемічних впливів на сфери, які не розглядались до тепер»,
– ствердив голова Фіскальної ради Румунії Даніель Деяну: «Пандемія не закінчилася. Її
вплив на здоров’я та економіку надзвичайно серйозний. На мою думку, ми будемо
свідками повернення держави, бо в нинішній ситуації зростають очікування від
держави. Це іронія, зважаючи на те, що багато хто говорить про мінімальну роль держави,
але в нинішніх дуже складних умовах від держави багато чого вимагають. Вплив
пандемії слід розглядати в контексті зміни клімату як небезпеку екзистенційного
характеру, з урахуванням впливу нових технологій та штучного інтелекту. І пандемії
ще будуть.»

«Проблеми громадського здоров’я стають питанням
національної безпеки, – пояснив Даніель Даяну, – оскільки якщо значна частина населення
заразилася і хворіє, це призведе до численних економічних, соціальних,
політичних та геополітичних наслідків.»