Чи є дистанційна робота життєздатним довгостроковим рішенням?

Регламентована у Румунії ще два роки тому, віддалена робота стала дуже популярною в останні місяці, будучи одним із рішень, використаних для забезпечення правил соціальної дистанції, запроваджених через пандемією.

Corina Cristea, 24.07.2020, 06:04

Регламентована у Румунії ще два роки тому, віддалена
робота стала дуже популярною в останні місяці, будучи одним із рішень, використаних
для забезпечення правил соціальної дистанції, запроваджених через пандемією. 16 березня, коли в Румунії було оголошено
надзвичайний стан, 15.000 трудових договорів містили положення про можливість
виконання робочих обов’язків дистанційно.
За два місяці їх кількість збільшилася втричі. Інакше кажучи, цей вид роботи
стає все більш привабливим як для працівників, так і для роботодавців. Однак
його не можна застосувати в будь-якій галузі, а з іншого боку, це є проблемою
для багатьох румунів.

Дослідження, проведене компанією Colliers International у країнах регіону, включаючи
Румунію, показує, що 40% відсотків респондентів мають труднощі працювати вдома.
Найбільше їм бракує спонтанних зустрічей з колегами по роботі, а для 67% великим
викликом стала відсутність чіткого розмежування між особистим та професійним
життям. Незважаючи на всі незручності, більше половини опитаних румунів
вважають, що працюючи віддалено вони є не менш продуктивними, тоді як 23%
навіть оцінюють, що їх продуктивність зросла. Цю підвищену ефективність також
помітили й роботодавці, тому вони вже розглядається можливість увічнення цього
робочих завдань. У цьому контексті постає запитання: наскільки життєздатним є цей
варіант у довгостроковій перспективі?

Це дуже цікава тема, говорить депутат Європарламенту від Румунії,
соціал-демократка Кармен Аврам, яка в ефірі Радіо Румунія торкнулася переваг дистанційної
роботи або телероботи: «Я думаю, що віддалена робота стане звичайним явищем в
ЄС. Парадоксально було констатовано, що ефективність працівника в цей період
була дуже високою. Я думаю, що в цій галузі потрібно більше досліджень, але
було встановлено, що працівник краще працює там, де він почуває себе добре, тому вдома він чудово
справляється зі своїми трудовими обов’язками. Візьмемо приклад Європейського
Союзу. Весь бюджет на наступні сім років буде зосереджений на економічному
відновленні, яке, в свою чергу, базується на стратегії Європейської зеленої
угоди. Що означає ця зелена угода? Скорочення викидів, зменшення забруднення. Я
вважаю, що питання необхідності відправляти на роботу ту саму кількість працівників,
що й до кризи коронавірусу буде одним із першорядних,оскільки, наприклад, якщо
ми прагнемо зменшити викиди, ми можемо отримати непоганий результат, якщо люди,
якщо це можливо, працюватимуть вдома. Ми можемо зменшити викиди таким чином і водночас
мати працівників, які ефективно працюють вдома, повторюю, в секторах, де це
можливо, які виконують завдання роботодавця та вписуються в установлені строки.
Тому я думаю, що з точки зору «Зеленої угоди», наприклад, буде розмова з цього
питання і наполягатиметься, там де це можливо, на використанні цього варіанту.
Це дуже вигідно й роботодавцю.»

Окрім можливості працювати вдома, дистанційна робота є специфічним
елементом технологічного чинника, тобто вона здійснюється за допомогою
електронних засобів зв’язку, вона вимагає високоефективної інфраструктури, яка
дозволяє забезпечити високу продуктивність. У той же час, необхідні певні
навички та перезавантаження способу взаємодії, в тому числі щодо нових ролей.
Експерт з питань людських ресурсів Сорін Фаур: «Справа не в технології, а в
мисленні та перспективі. Якщо говорити про менеджмент, то роль менеджменту в
дистанційному спілкуванні сильно зростає. Я маю на увазі кілька додаткових
завдань, яких у нас не було до цього часу, оскільки вони були звичайними. Ми
працювали разом, на невеликій відстані одне від одного, в одному офісі, в
спільному просторі, ми бачилися, користувалися мовою невербального спілкування,
бачили одне одного. А на відстані, коли в тебе скажімо 15 підлеглих, які працюють
вдома, немає контакту, немає нічого. Роль менеджера принципово змінюється. Він
стає вузлом спілкування.»

На думку соціолога Мірчі Ківу віддалена робота має переваги, але й
недоліки, тому ми повинні знати, як захистити себе від останніх: «Люди – це
соціальні істоти. Їм потрібно взаємодіяти. Їм потрібно взаємодіяти не тільки по
телефону або через Скайп, вони повинні бути близько один до одного, щоб
сформувати те, що називається командою. Є кілька переваг роботи в команді, які
були висвітлені протягом багатьох десятиліть дослідження людських ресурсів. І,
на жаль, переміщуючи більшу частину роботи вдома, багато з цих переваг
втрачаються. Перед цією пандемією були експерименти, коли великі компанії
думали, що вони можуть перенести хоча б значну частину своєї роботи на
дистанційний режим. Фізично це можливо, завдання можна виконувати, але було констатовано,
що працівники через деякий час відчувають потребу бути разом. І тоді, я думаю,
нам потрібно думати, як захистити себе від недоліків цієї системи. Я думаю, що
роботодавці, які тижнями тримають своїх працівників вдома, повинні час від часу
організовувати якісь тімбілдінги.»

Що буде далі, побачимо. Однак відомо, що Бухарест – найкраще місто у світі
для роботи з дому чи на відстані, згідно з Індексом віддаленої роботи, складеним
британською Broadband Deals. Було проаналізовано 50 великих міст світу з
урахуванням кількох факторів: середня швидкість Інтернету, послуги доставки
їжі, кількість доступних «віддалених» робочих місць, ціна ноутбука та витрати
на щоденне проживання. На наступних місцях розташовані три міста США: Х’юстон,
Лас-Вегас та Атланта, а потім – Будапешт.