Плато Мехедінць, «Культура, люди та природа»
Плато Мехедінць на південному заході Румунії вирізняється гармонійним поєднанням традиційної культури та природи.
Данієль Оня і Христина Штірбець, 08.10.2026, 08:09
Плато Мехедінць на південному заході Румунії вирізняється гармонійним поєднанням традиційної культури та природи. З метою оцінки та популяризації цієї спадщини Асоціація Sinaptica «Синаптика», Музей ASTRA «АСТРА» та громада Ізверна в повіті Мехедінць (південний захід Румунії) реалізують проєкт «Культура, люди та природа». Ця ініціатива, яка співфінансована Адміністрацією Національного культурного фонду, вперше в країні використовує поняття «культурний ландшафт».
Завдяки волонтерським таборам проєкт привернув увагу іноземної молоді, яка прагне отримати справжній досвід. Мета полягає у збереженні традицій та просуванні сталого туризму в гармонії з природою. Йоніке Пирву, координатор проєкту «Культура, люди та природа» від Асоціації «Синаптика», розповідає про цілі цієї ініціативи та особливості регіону: «Нашими партнерами є Національний музейний комплекс «АСТРА» у Сібіу та громада Ізверна. Проєкт співфінансується Адміністрацією Національного культурного фонду. Ми вже реалізовували проєкти, присвячені культурній спадщині Мехедінць. Цього разу ми вирішили розглянути нову для Румунії тему, а саме культурний ландшафт. Проєкт майже завершився, а його заходи були присвячені Плато Мехедінць. Ця територія має надзвичайне багатство з точки зору традиційної культури. Тут спостерігається поєднання природи та діяльності людей протягом історії — елементи, які роблять цей регіон особливим. Ця місцевість не вирізняється надзвичайно широкими краєвидами, оскільки висота плато становить лише кілька сотень метрів. Регіон є особливим тому, що тут традиційна культура ще не зазнала тих збитків, які ми фіксуємо та знаємо в Марамуреші чи в багатьох місцях Трансільванії — регіонах, що інакше славляться своєю культурною цінністю».
З метою збору інформації на місці, команда проєкту організувала два волонтерські табори в комуні Ізверна. У цих заходах також взяли участь іноземні громадяни, зацікавлені в традиційній культурній спадщині Румунії. У першому таборі були присутні молодий чоловік із Франції та експертка з Литви, а в другому — молода урбаністка з Китаю, яка навчається в Турині, Італія. Разом із волонтерами фахівці проаналізували традиційні споруди цього регіону, як пояснює Йоніке Пирву, координатор проєкту: «Ми визначили основні елементи, що вирізняють Плато Мехедінць. Першими є садиби, розкидані за межами сіл. Іншим елементом є «паланка». Це притулок для тварин, надзвичайно давній за своєю структурою та способом будівництва, який можна впізнати ще з доісторичних часів. Також важливим є спосіб облаштування садів на плато — садів для овочів, кукурудзи та винограду. Усе це разом утворює культурний ландшафт. З точки зору класифікації ЮНЕСКО ця територія є органічно сформованим культурним ландшафтом. Ніхто ніколи не планував, щоб це місце виглядало так чи інакше. Ландшафт сформувався завдяки адаптації людської діяльності до навколишнього середовища — як з архітектурної точки зору, так і з точки зору матеріалів, що використовувалися протягом історії аж до 50–60 років тому».
Деякі з цих садиб використовуються й донині. На Плато Мехедінць садиба є тимчасовим житлом, яке використовується переважно влітку, навколо якого місцеві жителі випасали свою худобу. Поки основне стадо випасали в горах, сім’ї тримали біля маєтку одну-дві корови та кілька овець для щоденного споживання молока та сиру. Там же люди доглядали за городом, садом або виноградником. Йоніке Пирву розповідає про архітектуру цих споруд: «Ми виявили там десятки таких садиб. Вони варіюються від споруд із двома кімнатками до надзвичайно просторих будівель, розгорнутих на три рівні завдяки конфігурації місцевості. Місцеві жителі не вирівнювали землю, а зводили споруди східчасто, на схилі пагорба. Досі є люди, здебільшого літні, які живуть там влітку. Вони користуються відкритим вогнищем — це старовинна система опалення та приготування їжі. Найстаріша споруда, яку ми змогли ідентифікувати візуально, без проведення поглиблених досліджень, має вік приблизно 200 років. У цій будівлі мешкали з самого початку і аж до п’яти, шести або, щонайбільше, десяти років тому. Люди жили саме так, без жодного підведення навіть електроенергії. Досі є місцеві жителі, старі чи не дуже старі, які восени везуть свій урожай на возі, запряженому коровами. У них вже немає волів, але корови тягнуть віз».
Традиційний спосіб життя та те, як місцеві жителі формували ландшафт протягом багатьох поколінь, роблять Плато Мехедінць ідеальним місцем для легких піших прогулянок. Йоніке Пирву, координатор проєкту «Культура, люди та природа», описує враження туристів, які подорожують маршрутами цього регіону: «З цієї точки зору ми говоримо про культурний ландшафт, який поєднує працю людини з вершиною гори, гайком лісу та «кукуєм» — словом, що позначає вищий пагорб. Терасування, з одного боку, давало змогу вести певний вид сільського господарства, а з іншого — стримувало паводки. Це поєднання природи та людей спонукало нас замислитися над тим, що йдеться саме про культуру та природу. Воно утворює надзвичайно гарний та особливий культурний ландшафт, тим більше, що його можна оглянути пішки. Асфальт тут не потрібен. Маршрути займають не більше п’яти-шести годин ходьби».
У рамках проєкту «Культура, люди та природа» Плато Мехедінць презентується як зразок гармонійного співіснування людини та навколишнього середовища. Збереження сезонних садиб, традиційних сільськогосподарських технологій та маршрутів між селами дає громаді Ізверні можливість розвивати сталий туризм, заснований на природі та культурній ідентичності цього краю.
