Арадський повіт: архітектурна спадщина та мультикультурність
Сьогодні ми відкриваємо для себе частину Арадського повіту. Цей регіон, розташований у долині ріки Муреш, є захоплюючим прикладом багатокультурності та європейської історії.
Данієль Оня і Христина Манта, 01.10.2026, 06:26
Сьогодні ми відкриваємо для себе частину Арадського повіту. Цей регіон, розташований у долині ріки Муреш, є захоплюючим прикладом багатокультурності та європейської історії. Наша подорож починається в місті Арад, яке часто називають «Малим Віднем» завдяки його історичним будівлям, зведеним у стилях сецесії, неокласицизму та бароко. Розташоване на перетині важливих транспортних шляхів, що з’єднують північ і південь Європи, а також схід і захід континенту, місто повною мірою скористалося своїм стратегічним положенням. У минулому кордон між Австро-Угорською імперією та Турецьким пашалатом пролягав саме через річку Муреш, що стало значною перевагою для мешканців цього регіону. Сьогодні цю спадщину доповнюють унікальні туристичні пам’ятки, такі як Арадська фортеця — вражаюча фортифікаційна споруда у формі зірки, побудована у стилі Вобана, — та слава, яку залишила після себе «Зелена стрілка» — перша електрифікована місцева залізниця на території сучасної Румунії.
Наш сьогоднішній гід, Дорін Франдеш, диригент Державної філармонії в Араді та педагог, розповідає нам про концепцію, що лежить в основі головних знакових будівель міста: «Одним із аспектів, який залишається не зовсім зрозумілим навіть для самих мешканців міста, є цілком символічна архітектурна концепція Арада. Найважливіші будівлі розташовані у своєрідний спосіб. Палац культури, розташований безпосередньо на набережній річки Муреш, відокремлений парком від Палацу правосуддя — ще однієї вражаючої споруди, зведеної на межі XIX і XX століть. Разом із адміністративною будівлею міської ради ці споруди утворюють архітектурний трикутник. Ліворуч від Філармонії розташована «Шкільна вулиця» — дорога, уздовж якої зосереджені найважливіші навчальні заклади Арада. Неподалік від цього скупчення головних навчальних будівель знаходиться театр, який сьогодні носить ім’я «Іоан Славіч». Він був побудований приблизно в 1800 році і, хоча двічі згорав, щоразу відроджувався з власного попелу. Поруч розташований також Старий театр — перша цегляна будівля в регіоні, що використовувалася як театр, відома в фаховій термінології тим, що мала «мотузковий міст».
Центральним елементом цього архітектурного трикутника є будівля Філармонії, яка й досі привертає погляди та вражає слухачів. Диригент Дорін Франдеш розповідає про історію та символіку цього унікального простору: «Будівля, в якій сьогодні розміщується Державна філармонія, має виняткову історію та функціональне призначення. Вона уособлювала все, що тоді уявляли під поняттям «будинок культури», саме тому й донині носить назву «Палац культури». З архітектурної точки зору будівля вирізняється формою п’ятикутника — п’ятикутника, присвяченого культурі, — причому кожен фасад продуманий і оздоблений у своєму стилі: класицистичному, готичному та еклектичному, характерному для початку XX століття. Внутрішнє оздоблення, з позолотою та вітражами, відображає стилі «ар-нуво» та «сецесія», характерні для 1900-х років, і збереглося у первісному вигляді. Концертний зал, початкова місткість якого становила майже 700 місць, славиться своєю винятковою акустикою, яку фахівці вважають однією з найкращих у цій частині Європи. На склепінні головного вестибюля палацу можна помилуватися унікальною фрескою. На відміну від звичайних релігійних картин, що зображують Пантократора, ця ілюструє Всесвіт, планети та Сонячну систему. Оригінальним елементом є зображення комети Галлея. Цей елемент символізує зв’язок Арада з Америкою, оскільки комета була видима на небі саме в році завершення будівництва — 1912-му, який також ознаменувався смертю знаменитого письменника Марка Твена.»
Неподалік від міста Арад розташоване місто Ліпова — туристичний напрямок, який не можна пропустити. Тут історичні впливи помітні на кожному кроці: від Турецького базару в історичному центрі, єдиної пам’ятки такого типу, що збереглася з часів османського пашалату в Румунії, до величної фортеці Шоймош або Папської базиліки Марія Радна, важливої католицької паломницької пам’ятки для південно-східної Європи. Музеєзнавиця Коріна Дубештян підкреслює важливість цього місця, сповненого історії: «Своєю багатою історичною спадщиною Ліпова підтверджує ідею самоствердження румунського населення цього регіону через єдність і спадкоємність протягом століть. Місцевість була справжнім торговельно-економічним центром, а починаючи з XIX століття набула також потужного культурного виміру. Місто відзначилося послідовністю, з якою просувало румунські культурні цінності та ініціативи. Завдяки видатним діячам, культурним товариствам та асоціаціям, що діяли тут, Ліпова входить до числа найважливіших трансільванських населених пунктів на лівому березі Муреша. На тлі цієї багатої традиції у 1958 році було засновано Музей міста Ліпова.»
Цей культурний заклад зберігає вражаючу колекцію, цінність якої значно зросла протягом десятиліть, зокрема завдяки пожертвам. Музеєзнавиця Коріна Дубештян детально розповідає про склад цієї виставки: «Колекція об’єднує твори образотворчого та декоративного мистецтва — як румунські, так і світові. У постійній експозиції представлені роботи найвидатніших румунських художників: Ніколая Грігореску, Іоана Андреєску, Штефана Лукіана, Ніколая Тоніци, Теодора Палладі, Теодора Амана, Думітру Гіаци, Георге Петрашку та Каміля Рессу. Також тут представлені твори визнаних художників молодших поколінь, таких як Іон Цукулеску, Самуель Мютцнер та багато інших. У залах музею в Ліпові можна також помилуватися творами відомих художників і графіків європейських шкіл: італійської — Карло Маратті, фламандсько-голландської — Людольфа Бахуйзена, угорської, англійської та французької.»
Таким чином, завдяки винятковій архітектурній спадщині та колекціям мистецтва, що мають європейський резонанс, вісь Арад—Ліпова повною мірою демонструє свою цінність, стаючи орієнтиром на культурній та туристичній карті Румунії.
