Фортеця Рупя у Брашовському повіті
Фортеця, етнографічний музей та євангелічна церква. Це лише кілька мотивів, щоб відвідати трансільванський населений пункт Рупя.
Христина Манта і Ана-Марія Кононовіч, 05.10.2025, 06:14
У наших недільних мандрах Румунією ми нерідко уявно відвідували середньовічні фортеці та церкви Трансільванії. На цій невеликій території їх тут понад 180. Сьогодні зупинимось посередині відстанні між середньовічними містами Сігішоара та Брашов. Коли їздиш шосе між цими двома містами, увагу привертає величний силует вікової фортеці, що видніється на вершині базальтової гори. Це і є знаменита колись, а тепер призабута середньовічна фортеця Рупя. Обов’язково зупиніться і огляньте її. Також варто відвідати іншу міську пам’ятку — євангелічну церкву міста, зведену в XIV-XVI століттях у готичному стилі, яка зберігає цінну колекцію східних килимів. Тут також зберігається срібна чаша, яка вражає своїм орнаментальним багатством.
Руксандра Чернат, туристичний гід, розповіла про принади цього населеного пункту: «Етнографічний музей Георге Черня пропонує відвідувачам виставки, які допоможуть їм зрозуміти життя мешканців усього регіону протягом останнього тисячоліття. Ті, хто хоче відвідати фортецю та етнографічний музей, можуть придбати спільний квиток для обох об’єктів. Етнографічний музей є філією Брашовського музею та існує в нинішньому вигляді з 2008 року. Традиційні костюми є вражаючими, адже це саме ті костюми, які носили кілька поколінь саксонців із села Віскрі, придбані раніше Етнографічним музеєм, але які зберігалися в сховищах музею в Брашові, а тепер, на радість усім, виставлені в нашому музеї, щоб ними могла милуватися широка публіка.»
Раніше місто називалося Кохалм, за назвою головного тутешнього пагорба. Населений пункт розвинувся біля підніжжя фортеці, заснованої в 1324 році як королівська фортифікаційна споруда, яка в минулому була важливим стратегічним оборонним пунктом для саксонської адміністрації на півдні Трансільванії. З автобану, за 15 хвилин їзди сільською дорогою можна дістатися до задньої частини фортеці, звідки можна побачити стіни Нижньої фортеці, Вежу та Головні ворота, зараз заблоковані. Вхід туристів здійснюється збоку, через східні невеличкі ворота. Там всередині вабить криниця, глибиною 56 метрів, яка ще й нині втомляє спрагу туристів, розігрітих прогулянками. Найвражаючою є легенда цієї криниці. Кажуть що якщо пара молодих людей вип’є води з цієї криниці зазнає вічного кохання. І теж легенда каже, що тут в цій кріпості стратив себе король даків Децебаль.
Будучи за походженням дакською фортецею – її давня назва “Ramidava” – фортеця Рупя була зведена на шляху, що пов’язує давні румунські провінції Трансільванію, Молдову й Волощину, південно-східними перевалами. Коли римляни завоювали Дакію, звели тут римську фортецю, під назвою “Rupes” (що латинською означає «кам’яна скеля”). Ця фортеця мала певний зв’язок з решти оточуючими римськими фортецями, з Хогізу, з Долини річки Тернава, Долини річки Олт та Фортеці Ришнов і була побудована для захисту регіону. Зведена на шляху кочових народів, фортеця була систематично окупована ними, її також використовували як притулок для місцевого населення від турків і татар. У XIV-му столітті, саксонці знайшли покинуту фортецю і на її руїнах збудували в кількох етапах селянську фортецю, назвавши її “Reps” (а пізніше угорці назвали її “Koholom”, що у перекладі означає “купа каміння”).
Саксонська фортеця має три концентричні корпуси. Стіни трьох корпусів, викладені прямо зі скелі, мають вигляд спіралі, що починається з нижнього корпусу, проходить через середній корпус, найбільший за площею, і закінчується верхнім корпусом, найбільш імпозантним і найстарішим. Верхній корпус займає площу понад 1500 квадратних метрів. Вхід здійснюється через браму під Пороховою вежею з північного боку. В інтер’єрі досі зберіглися сліди кімнат, які використовувалися як житлові приміщення під час облоги, з яких відомі судова кімната та кімната священика. У середньому корпусі, який оточує верхній, знаходяться залишки каплиці, а також дві оборонні вежі – Гаттертурм (Gatterturm) і ще одна п’ятикутна вежа. Фортеця, або нижнє укріплення, датується 17 століттям і захищена стінами заввишки 4…5 метрів, з бастіонами та зубчастими бійницями.
