День румунської мови об’єднав Румунію, Молдову та Україну
31-го серпня День румунської мови офіційно відзначили не тільки в Румунії та Республіці Молдова, а вперше також в Україні.
Василь Каптару, 09.09.2026, 06:59
31-го серпня День румунської мови офіційно відзначили не тільки в Румунії та Республіці Молдова, а вперше також в Україні. Цьогорічне свято стало особливим, адже вперше одна й та сама дата була офіційно відзначена на державному рівні у трьох країнах. Від Бухареста і Кишинева до Києва, Чернівців, Одеси, Ужгорода тощо вона об’єднала представників влади, дипломатів, науковців, освітян, діячів культури та румунських громад.
Румунія: мова як домівка та пам’ять
У Румунії та серед румунської діаспори 31 серпня відбулися численні культурні, освітні та наукові заходи. Культурні установи, Румунська академія та бібліотеки організували програми, покликані вшанувати мовну спадщину та підкреслити значення національної ідентичності в умовах глобалізації. Цьогорічне святкування мало особливий акцент на транскордонній співпраці та залученні молоді. Інтерактивні майстер-класи, літературні зустрічі, концерти та кінопокази перетворили День румунської мови на простір зустрічі різних поколінь.
Президент Румунії Нікушор Дан наголосив, що цього року День румунської мови вперше відзначають одночасно в Румунії, Республіці Молдова та Україні. За його словами, захист прав румунів за кордоном і популяризація румунської мови та культури залишаються важливими завданнями Румунії.
«Сьогодні ми відзначаємо День румунської мови в момент, що має особливе значення: вперше ми святкуємо разом у трьох країнах – Румунії, Республіці Молдова та Україні. Захист прав румунів звідусіль та популяризація нашої мови й культури залишаються основними завданнями румунської держави за межами країни», – написав Нікушор Дан у Facebook. Глава держави назвав румунську мову «цінним сполучним елементом», що поєднує історію та майбутнє.
Однією з центральних подій стало урочисте засідання в Аулі Румунської академії, організоване у партнерстві з Академією наук Молдови та Національним музеєм румунської літератури. Академіки, лінгвісти та діячі культури говорили про історичну роль румунської мови як національного об’єднуючого чинника та її сучасне значення як офіційної мови Європейського Союзу.
«День румунської мови – це свято, яке належить усім, для кого ця мова є домівкою та пам’яттю», – заявив у понеділок президент Румунської академії Маріус Андрух. Своєю чергою президент Академії Республіки Молдова Іон Тігіняну зазначив, що «мова є живою пам’яттю народу та виразом його ідентичності».
Окремий захід до Дня румунської мови відбувся в Парламенті Румунії. Учасники звернулися до теми рукописного письма румунською мовою в період, коли технології та штучний інтелект дедалі більше входять у повсякденне життя. У заході взяв участь також тимчасовий виконувач обов’язків міністра освіти Міхай Діміан.
«Цей простий жест означає дуже багато, адже за словами стоять спогади та переживання. Сучасні дорослі рідше використовують рукописний текст, але коли ми це робимо, то згадуємо нашу вчительку, різні моменти з недавньої історії – нашої особистої чи історії нації».
Важливу роль відіграла й культурна дипломатія. Румунський культурний інститут організував у саду свого центрального осередку в Бухаресті масштабний марафон, який зібрав близько 500 учасників та ознаменував офіційне відкриття цього громадського простору. Заходи до Дня румунської мови відбулися також за межами Румунії. Мережа представництв Румунського культурного інституту організувала тематичні події, спрямовані на популяризацію румунської літератури та культури серед діаспори й іноземної аудиторії.
Республіка Молдова: мова, яку зберегли покоління
Для Республіки Молдова День румунської мови має особливе історичне значення. Свято бере свій початок у період Національного відродження. У 1989 році, під тиском десятків тисяч людей, які зібралися на першому Великому національному зібранні, румунська мова була проголошена державною мовою Молдовської РСР, а латинську писемність було відновлено. Саме тому в Молдові День румунської мови пов’язаний не лише з культурою, а й із пам’яттю про боротьбу за право говорити рідною мовою.
У вітальному посланні з нагоди Дня румунської мови президентка Республіки Молдова Мая Санду наголосила на її ролі у збереженні національної ідентичності та пам’яті поколінь.
«Румунська мова – це частина нашої сутності. Наші батьки та діди продовжували розмовляти нею навіть у найважчі часи, попри заборони та приниження. Завдяки їм румунська мова збереглася на цій землі. Сьогодні ми можемо вільно розмовляти нею, без страху. Тим більше ми зобов’язані дбати про неї. І, насамперед, передавати нашим дітям любов до румунської мови, так само, як ми отримали її від наших попередників. Залишмо їм цю дорогоцінну спадщину: живу мову, якою гарно розмовляють, якою вони зможуть розповідати свої історії, співати дойни та висловлювати свою тугу», – заявила Мая Санду.
Цьогоріч у Кишиневі центральною подією став Великий національний диктант, який проводився вже вчетверте. Він об’єднав близько 3000 учасників із Кишинева та всієї країни. На офіційному відкритті учасників привітали прем’єр-міністр Васіле Тофан та міністр освіти і науки Дан Перчун.
Глава уряду говорив про важливість румунської мови та про жертви тих, хто боровся за повернення до латинської писемності та визнання румунської мови в Республіці Молдова.
«Румунська мова встояла тут попри радянську окупацію, чужу абетку, яку їй нав’язали, та величезний тиск російської мови в освіті, адміністрації та суспільному житті. Вона встояла, бо її не можна було вирвати з сердець людей. Це була мова, якою розмовляли вдома, мова дідів і бабусь, мова пісень, мова, якою люди ділилися своїми радощами та бідами. Вона була в самій суті цього народу. Були люди, які дуже дорого заплатили за наше право сьогодні без страху сказати, що ми розмовляємо румунською мовою», – заявив прем’єр-міністр Молдови.
Міністр освіти та науки Дан Перчун наголосив, що румунська мова має не розділяти, а об’єднувати суспільство.
«Румунська мова не повинна бути перешкодою, вона має бути мостом. Володіння румунською мовою означає можливість повноцінно брати участь у житті цієї країни, означає доступ до освіти, праці, культури, державних інституцій, можливість спілкуватися один з одним і разом будувати одне суспільство. Відповідальність держави полягає в тому, щоб створити умови, за яких це стане можливим», – заявив міністр.
Україна: історичний перший крок
Цьогоріч День румунської мови вперше був офіційно встановлений і в Україні. У березні цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ про встановлення Дня румунської мови «з метою розвитку взаєморозуміння, взаємоповаги та співробітництва в українсько-румунських відносинах, заохочуючи міжкультурний діалог зі збереження і розвитку мовної та культурної самобутності громадян України». Варто зазначити, що Румунія також виявляє офіційну підтримку українській мові: з 2018 року тут офіційно визнано День української мови, який відзначають 9 листопада.
Перше офіційне масштабне відзначення на державному рівні відбулося у Чернівцях. До заходів долучилися представники українських і румунських владних органів, дипломати, лідери румунської громади, науковці, освітяни та гості з Румунії. Програма розпочалася на Центральній площі Чернівців. Учасники запалили свічки та поклали квіти до Меморіалу українських героїв, які загинули, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Після цього делегація вирушила до пам’ятника Міхаю Емінеску на вулиці Університетській. До постаменту національного поета Румунії квіти поклали представники української та румунської сторін.
Згодом у Румунському національному палаці в Чернівцях відбулася зустріч румунських та українських посадовців із лідерами румунської громади. Саме тут особливо виразно прозвучала тема живої мови. Румунська мова в Чернівцях існує не лише як частина історії регіону, а як мова родини, школи, церкви, ЗМІ та культурних товариств. Посол Румунії в Україні Віктор Мікула назвав подію історичною.
«Ми є свідками історичного моменту, адже вперше в нашій історії Румунія, Республіка Молдова та Україна відзначають День румунської мови в один і той самий день. І я радий бачити реакцію, яку викликав у березні указ президента Зеленського серед українських владних структур», – заявив посол Віктор Мікула.
Державний секретар Міністерства культури Діана Бечуна подякувала румунам України за багаторічне збереження та передачу мови наступним поколінням.
«Дякую всім батькам, які передали дітям румунську мову, всім артистам, які співають нею, всім письменникам, які висловлюють свої думки румунською мовою, всім журналістам, всім тим, кому вдалося передати її від батька до сина, від матері до доньки. Збереження румунської мови – це заслуга всіх членів спільноти в Україні», – заявила Діана Бечуна.
Від Емінеску до Енеску: культура як спільний простір
Програму в Чернівцях завершив концерт «Джордже Енеску – посол румунської культури» у Вірменській церкві. Його дали артисти Бухарестського національного оперного театру під керівництвом маестро Штефана Ігната. Виступаючи перед присутніми, посол Румунії в Україні Віктор Мікула наголосив на значенні події для двосторонніх відносин.
«Вперше Україна, Республіка Молдова та Румунія спільно відзначають одночасно День румунської мови. Дякую всім представникам румунських об’єднань та українській політичній еліті за те, що зробили це можливим. Румунська мова є першою мовою однієї з національних меншин України, включеною до офіційного календаря української держави. Це рішення має велике політичне та символічне значення, яке ми цінуємо по-справжньому і яке спонукає нас продовжувати прискорено розвивати румунсько-українське стратегічне партнерство та разом будувати спільне майбутнє в Європейському Союзі.»
Своєю чергою голова Чернівецької ОДА Руслан Осипенко підкреслив, що сила регіону полягає саме у його різноманітті.
«31 серпня ми відзначаємо День румунської мови в Україні. Це має особливе значення для нашої держави і Чернівецької області зокрема, бо наш регіон завжди залишався і залишається краєм, де проживають багато людей різних національностей, людей, які спілкуються різними мовами, людей, які зберігають свою культуру і традиції і передають їх від покоління в покоління. І це наша головна особливість, і в цьому наша сила. Рішення Президента України Володимира Олександровича Зеленського про відзначення Дня румунської мови має особливе значення. Адже для десятків тисяч людей, які спілкуються румунською мовою, це мова родини, це мова дитинства, це мова пам’яті, це збереження культури і традицій. І саме сьогодні ми маємо сказати, що ми це цінуємо і поважаємо. Сила нашої єдності не в тому, що ми повинні бути всі однакові. Сила в тому, коли ми різні, а нас об’єднує спільний дім, спільні цілі і спільна мета. І саме такою я бачу Чернівецьку область, коли ми, будучи різними, з великою повагою будемо ставитись до культури і традицій один одного. І саме сьогодні, коли наша держава виборює своє право на життя, виборює своє право на свободу, на незалежність, ми повинні з вами зберегти те, що нас об’єднує.»
Мова сусідів, мова друзів
Важливою частиною першого офіційного відзначення в Україні став круглий стіл «Мова сусідів, мова друзів. Румунська традиція в українському просторі», організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті. Телеміст об’єднав у єдиній розмові Київ, Чернівеччину, Закарпаття та Одещину, зібравши разом дипломатів, урядовців, науковців та освітян. Його учасники говорили про розвиток румунської мови та культури в Чернівецькій області, Закарпатті й на Одещині, а також про освіту, двомовність, культурні ініціативи та транскордонну співпрацю.
Голова ДЕСС Віктор Єленський наголосив, що поява Дня румунської мови в українському державному календарі має значення, значно ширше за символічну дату. Взаємне вшанування мов України та Румунії, за його словами, свідчить про характер відносин між двома державами та повагу до прав національних спільнот. Віктор Єленський підкреслив, що Україна проходить важкі випробування війною разом із представниками всіх народів, які живуть у країні. Саме тому питання збереження мовної та культурної ідентичності національних спільнот є частиною ширшого бачення українського суспільства.
Заступниця Посла Румунії в Україні Анамарія Вероніка Шандор зазначила, що Україна, Румунія та Молдова цього року вперше спільно відзначають День румунської мови. За її словами, це є важливим знаком підтримки мовної та культурної ідентичності румунської громади та сприяє розвитку культурної й освітньої співпраці між трьома країнами. Анамарія Вероніка Шандор також наголосила, що європейська інтеграція не означає втрати національної ідентичності. Навпаки, збереження культурного та мовного різноманіття є однією з фундаментальних європейських цінностей. Вона підтвердила підтримку Румунією України та її європейського курсу.
Заступник Посла Республіки Молдова в Україні Александру Прігорскі звернув увагу на спільний мовний та історичний простір, який поєднує Україну, Молдову та Румунію. Він назвав запровадження Дня румунської мови в Україні важливим жестом визнання ролі румуномовних громад і прикладом того, як мовна спадщина може зміцнювати дружбу, співпрацю та добросусідські відносини.
Три країни, одна мова пам’яті та спільне майбутнє
Перше спільне офіційне відзначення Дня румунської мови в Румунії, Республіці Молдова та Україні стало подією, що вийшла далеко за межі календарного свята. Румунія, Республіка Молдова та Україна мають різний історичний досвід і різний державний статус, однак їх об’єднує спільний культурний простір, людські зв’язки та прагнення до миру, свободи, взаємоповаги й співпраці. День румунської мови став символом того, що європейська єдність не вимагає однаковості. Навпаки, вона ґрунтується на повазі до різних мов, культур і традицій.
