Журналіст Олександр Карпенко в Румунії
Нещодавно, в Румунії побував журналіст Олександр Карпенко, Заступник голови міжнародної громадської організації Четверта хвиля.
România Internațional, 24.10.2017, 02:15
Нещодавно, в Румунії побував журналіст Олександр Карпенко, Заступник голови міжнародної громадської організації Четверта хвиля. Він відвідав міста Галаць та Бухарест. Вже 12 років він реалізує під егідою Світового Конгресу Українців та Міжнародної громадської організації Четверта хвиля культурологічний проект Українці- від океану до океану, завдання якого полягає у створенні єдиного літопису культури та історії світового українства, яка до моменту великої еміграції була цілісна, а тепер розпалась на десятки осколочків. Його завдання полягає в тому, щоб ці уламки зібрати воєдино.
За словами журналіста Олександра Карпенка кожна громада має свою історію, яка є складовою історії країни перебування. Не можна забувати, що українці за останні 120 років брали участь у різних революція, рухах та війнах, і були героями тих подій. Материкова Україна про них не знає. Кожна громада пишається своїми художниками, поетами, письменниками. Кожна громада має свій фестиваль народної творчості. У багатьох країнах світу та Європи залишили свої сліди видатні українці. І про це все треба розказати і написати українцям. За результатами подорожей та досліджень вийшло вже чотири мої книжки,– зазначив Карпенко.
Чим цікава для Карпенка Румунія?Українською громадою, яка має багату історію і традиції. Фестивалем колядок, який проходить щорічно на Мараморощині. Задунайським козацтвом. Тим, що на її території похований великий український гетьман Іван Мазепа. Що на її теренах народилась видатна українська письменниця Ольга Кобилянська. Це лише те, що я знаю. Я давно збирався до вашої країни, і все щось заважало. І ось на початку жовтня мене ніби щось штовхало в спину, змушувало приїхати. І 10 жовтня біля пам’ятника Мазепі, я зрозумів, що це саме таке. Це день пам’яті по великому гетьману.Бо 10 жовтня він помер. Тут є якась містика. Бо 6 років тому я перебував у цей день у Бендерах, і мені показали місце де помер Гетьман. Це село Варниця. Потім козаки перепоховали його у місті Галаць, у Храмі Святого Юрія. Також у Галаць я повинен був знайти могилу і пам’ятник І. Мазепі. Ну, пам’ятник я знайшов, а з місцем поховання справи були гірші. Місцеві жителі знають, що великий мікрорайон над Дунаєм зветься Мазепа, але про саме місце де його було поховано ніхто не знає. І ось, коли я стояв біля пам’ятника Мазепі, у сквері Свободи, під’їхав мікроавтобус. З нього вийшли люди. Я зрозумів, що це українці. Серед них і колишній президент України Віктор Ющенко. З ним та директором місцевого музею, а також з паном Теофілом Рендюком ми прибули на берег Дунаю де мені показали те святе місце. Учасники делегації мені повідомили, що між Батуринським Заповідником та Університетом Галацу підписана Угода про співпрацю щодо дослідження історії козацтва, і зокрема поховання Мазепи. Тобто Бог винагородив мене за мої тяжкі пошуки цікавою інформацією, і я тепер ділюся нею з вами.
У суботу, 14 жовтня, я з великим задоволенням, на запрошення пані Ярослави Колотило, взяв участь у святкуванні Покрови, свята козацтва у Бухаресті, яке було організоване столичною організацією Союзу українців Румунії. Враження дуже сильне. Громада потужна, творча, сповнена нових задумів. Приємно, що вона ставить перед собою великі цілі, такі, як наприклад, збудувати український храм у Бухаресті. Така справа ще більше згуртує громаду, підніме її авторитет. Сам Бухарест, він чарівний, сучасний, зелений, спрямований у майбутнє. Відчувається, що має багату і складну історію. Люди гостинні і привітні. Мені здалося, що не такі заклопотані, як українці. Дуже б хотілось, щоб більше українців приїжджало в Румунію і румунів в Україну. Але, сполучення між країнами не досить зручне і швидке, як хотілось б. Але, я гадаю, що цю проблему наші країни з роками вирішать- підсумував Олександр Карпенко, Заступник голови міжнародної громадської організації Четверта хвиля.
