Палац Єлизавета в Бухаресті

Єдиний палац, що використовується Королівським домом в Румунії і відкритий для відвідування, палац Єлизавета в Бухаресті - ідеальне місце для тих, хто хоче провести вихідні по-іншому. Він розташований на земельній ділянці у вигляді "острівця" ...

Христина Манта, 15.10.2023, 12:56

Єдиний палац, що використовується Королівським домом в Румунії і відкритий для відвідування, палац Єлизавета в Бухаресті – ідеальне місце для тих, хто хоче провести вихідні по-іншому. Він розташований на земельній ділянці у вигляді “острівця” всередині Музею села, неподалік від Літнього театру в парку Короля Міхая I (колись Херестреу). Виставка, яка проходить тут з червня по жовтень щороку, є проєктом Асоціації Королівського дому Румунії.

Відвідувачі мають доступ до Залу Міхая I, Галереї сучасного мистецтва, Залу Кароря I і Єлизавети, Білого залу, Кабінету Її Величності, Залу Королів, Мармурової зали і Великого залу. Відвідувачі також мають доступ до Платформи Лева і Палацового саду, де розташований “Меморіал дерев”, на якому ростуть дерева, посаджені королями і главами держав, які відвідували Палац з 2001 року. Нарешті, відвідувачів запрошують зайти до сувенірної крамниці, розташованої біля входу до палацу під головною аркою.  Зараз для відвідування відкриті кілька залів на першому поверху. Серед експонатів є ряд оригінальних предметів, такі як медальйони із зображенням римських портретів, а також різні предмети, що нагадують про минуле королівської родини, наприклад, військова форма короля Міхая I, колекція народних костюмів королеви Елени, королівські нагороди та ордени, королівська колекція творів сучасного мистецтва, портрети королів і королев Румунії всіх поколінь, а також стіл у Великій їдальні, підготовлений для офіційних обідів.

По залах палацу супроводжує нас куратор виставки Діана Точіту: “Палац був побудований для принцеси Єлизавети, другої дитини короля Фердинанда і королеви Марії, принцеси, яка народилася в Сінаї в 1894 році. Вона була королевою Греції протягом трьох років, оскільки в 1921 році вийшла заміж за спадкоємного принца Греції Георга ІІ, який незабаром став королем Греції. У 1924 році подружжя було змушене емігрувати до Лондона, де вони перебували до 1935 року. У цьому році вони розлучилися, і принцеса Єлизавета повернулася до Румунії, де перебувала до січня 1948 року, коли вся королівська сім’я була змушена виїхати у вигнання. Ідея будівництва палацу належала Каролу II, старшому брату принцеси Єлизавети. Він вважав, що було б доречно, щоб його сестра мала резиденцію в Бухаресті. Палац був побудований лише за 1 рік, у 1936-1937 роках, дуже молодим архітектором, якому було лише 25 років, на ім’я Корнеліу Марку. Йому вдалося поєднати в цьому палаці два архітектурні стилі – мавританський і бринков’янський. Король Міхай І та його мати королева Елена прожили в палаці Єлизавета три роки, оскільки після подій 23 серпня 1944 року, коли Румунія розірвала союз з Німеччиною, королівська резиденція в центрі Бухареста, де зараз знаходиться Палацова зала, була розбомблена німцями, які намагалися вбити короля. Оскільки він більше не міг там жити, попросив дозволу у своєї тітки використовувати палац Єлизавета. Між 1944 і 1947 роками, коли ситуація вимагала від короля Міхая перебувати в Бухаресті, він зупинявся в цьому палаці. Саме тому тут відбулося так багато важливих подій в історії країни. Наведу лише два з них. Перша – це пряма конфронтація між королем Міхаєм і радянським міністром закордонних справ Андрієм Вишинським, який прийшов до короля в лютому 1945 року і вимагав, щоб король призначив комуністичний уряд. Король відмовив йому, сказавши, що “за Ялтинським договором кожна країна має можливість вибирати свій власний шлях (Румунія не хотіла комуністичного шляху). Вишинський відповів йому знаменитою фразою “Я – Ялта”, тобто я вирішую, що вам робити у вашій країні, вийшов із кабінету короля і грюкнув дверима з такою силою, що стіна біля дверної коробки тріснула. Друга подія – це сам момент вимушеного зречення короля Міхая від престолу 30 грудня 1947 року. У комуністичний період палац був здебільшого закритий. Його відкрили після революції і використовували як готель, здавали в оренду для проведення різних заходів”.

По всьому салону короля Кароля І та королеви Єлізавети розвішані форографії, картини, що зображують першу королівську пару Румунії. Однак найважливішим об’єктом у цій кімнаті є стіл, який стоїть у центрі. Це стіл, за яким відбувся обід після підписання акту про незалежність Румунії в 1877 році. Стіл був втрачений в комуністичний період і куплений за скромну суму абсолютно випадково на блошиному ринку в Бухаресті в 2017 році секретарем короля Міхая I. Навкруг столу написані імена людей, які брали участь у святковому обіді, а також дата, коли князь, на той час, оскільки наша країна ще не була королівством, організував цей обід, на честь надзвичайно важливої події в історії нашої країни. На столі лежить низка книг про армію з часів короля Фердинанда, тобто їм близько 100 років.

Найвідомішою кімнатою палацу є білий салон. Діана Точіту розповідає його історію: “Ми знаходимося в Білому салоні, мабуть, найвідомішому приміщені палацу Єлизавета, особливо в останні роки, коли преса стала більше цікавитися діяльністю королівської сім’ї. Тут було зроблено незліченну кількість фотографій, репортажів і фільмів. Це місце, де королівська сім’я приймає офіційні візити. Найбільш вражаючою картиною в кімнаті є портрет короля Міхая І – картина, виконана румунським художником з Клужа на прізвище Валовіц, яка вражає не тільки своєю красою, але й точністю, з якою вона представляє короля, а також тим, що вона виконана олівцем тільки в трьох кольорах триколора – червоному, жовтому, синьому і комбінаціях між ними. Картина була подарована королівській родині у 2017 році. На жаль, король Міхай не зміг її побачити, оскільки стан здоров’я не дозволив йому приїхати в країну”.

Мармурові сходи ведуть до холу, який з’єднує приватні апартаменти, вітальні та кабінети на другому поверху. Важливо зазначити, що королівська сім’я використовує лише два або три апартаменти для приватних цілей. Всі інші зали призначені для громадського користування. Вперше цього літа була виставлена хрестильна сукня короля Міхая I, коли королю було три місяці. Також виставлено свідоцтво про народження Його Величності, датоване 25 жовтня 1921 року. Останньою кімнатою палацу, яку можна відвідати, є велика Палацова їдальня, де проводяться королівські обіди.  Коли в палаці влаштовується особлива вечеря, трапеза набуває казкового характеру. Стиль сервірування столу – французький, що означає, що гості сидять обличчям один до одного, а господарі завжди сидять у центрі столу. Гості, в залежності від їх важливості в ієрархії – розміщуються від центру до кінця столу. Тобто найважливіші гості – поруч з королівською родиною. Ще одна цікавинка, пов’язана з розташуванням гостей за столом, полягає в тому, що якщо гості – подружжя, то їх ніколи не садять поруч, а по діагоналі, або максимально обличчям один до одного, тому що мета полягає в тому, щоб кожен з них спілкувався і розмовляв з іншими учасниками вечері.

У палаці є також кухня і ще одна менша вітальня. Це місце, де королівська сім’я обідає щодня, і місце, де король Міхай I і його мати – королева Елена мали свою останню вечерю 30 грудня 1947 року, коли король залишився в палаці наодинці з матір’ю, побоюючись за життя персоналу, і відправив їх усіх додому. Наступного дня вони вирушили до Сінаї, а потім на довге заслання, яке для Королеви-матері Елени означало все її життя, вона так і не повернулася сюди зі Швейцарії, де померла в 1982 році. Для короля Міхая вигнання означало п’ять десятиліть. Через 50 років він повернувся до палацу Єлизавети, але вже ніколи як до особистої власності, бо палац залишився у державній власності.