Фортеця Колцешть в Апусенських горах

Сьогодні ми вирушаємо до самого серця Апусенських гір, щоб розповісти вам про менш відоме й відвідуване місце: середньовічну фортецю Колцешть або Траскеу. Сюди варто приїхати заради краси природи, величних руїн і казкової прогулянки нагору, до фортеці. Нещодавно вона пройшла масштабну реставрацію і знову увійшла до туристичного маршруту.

Христина Манта, 15.11.2026, 06:44

Колцешть — село з населенням близько 500 осіб, що входить до складу комуни Ріметя, єдиної в повіті Альба, де угорське населення становить більшість — 85 %. На відміну від села, яке дало назву комуні, Колцешть не зазнало такого значного туристичного розвитку. Воно було відоме завдяки дворянській фортеці, яка перебувала в занедбаному стані та до якої було відносно важко дістатися. Європейські кошти, виділені в рамках Національного плану відновлення та стійкості, надали несподівану можливість: пам’ятка в Колцешть була включена до «Маршруту фортець» разом із подібними об’єктами в Сігішоарі, Сармізегетусі, Ораді та Брашові, щоб отримати фінансування на реставрацію.

У Колцешть роботи тривали приблизно два роки й завершилися підписанням документів про приймання у серпні 2026 року. Загальні витрати, які також включали реставрацію ще однієї історичної будівлі в селі, склали майже два мільйони євро. Відреставровану фортецю вже можуть відвідувати туристи. Ця історична пам’ятка, якій 700 років, розташована в уже дуже відомій місцевості в центрі Трансільванії, куди щороку приїжджають понад 100 000 туристів. Вона розташована приблизно за два кілометри від села, на гребені крутого й скелястого пагорба, на висоті 700 метрів над рівнем моря. Оглядовий майданчик, облаштований зовні споруди, відкриває унікальний панорамний вид на село, а на задньому плані видніється масив П’ятра-Секуйулуй в горах Траскеу. Проєкт також передбачав реконструкцію під’їзної дороги, тож тепер на автомобілі можна дістатися аж до підніжжя пагорба. Було встановлено металеві сходи, які дозволяють піднятися навіть у вежу висотою 20 метрів.

Феодальна фортеця в Колцешть була збудована після 1296 року віце-воєводою Тороцкаєм із Траскеу як житловий комплекс і притулок після вторгнення татар у цей регіон. На північній вежі, висотою приблизно 20 метрів, зберіглося напис, який свідчить, що родина Тороцкай збудувала замок на початку XIV століття. У 1470 році фортецю було конфісковано королем Матіашем Корвіном і передано воєводі Трансільванії. У 1510 році вона повернулася до рук дворян з роду Траскеу (Тороцкай), а в 1514 році була спустошена селянами під проводом Георге Дожі. На початку XVIII століття дворянська родина, яка володіла фортецею і виступала проти анексії Трансільванії, зазнала поразки від австрійських імперських військ, а споруда була здебільшого зруйнована.

Як і будь-яке місце з багатою історією, фортеця оповита місцевими легендами та оповідками. Кажуть, що під час облог існували таємні тунелі, які з’єднували фортецю з селом у долині, через які мешканці могли втекти або дістати провізію, не потрапляючи на очі ворогам. Дочка графа Тороцкая, Еніко, разом із жінками та дітьми, нібито сховалася в тунелі під час нападу на село Ріметя. Не отримавши звісток від батька, Еніко пройшла тунелем до замку, де її знайшли вороги. Вважаючи, що батько загинув, дівчина кинулася зі скелі. Однак, коли граф повернувся після битви й дізнався, що його дочка загинула, він наказав замурувати всі входи до тунелів, за винятком одного, до якого мав доступ лише він сам. Так і народився міф про жіночий привид, який блукає фортецею осінніми ночами і прагне помститися тим, хто піднімається на пагорб у пошуках входу до таємного тунелю. Інша легенда розповідає про скарби, заховані в стінах, які так і не були знайдені.

Громада Ріметя, до якої входять два мальовничі села в улоговині гір Траскеу, була визнана «Туристичним напрямком року 2025» у категорії «Казкові села». Статистичні дані свідчать, що щороку до Ріметя приїжджає понад 100.000 туристів. Якщо до пандемії більшість туристів приїжджала з Угорщини, то зараз 60–70% відвідувачів — румуни. Ріметя стала відомою завдяки краєвидам, історичним будинкам, пофарбованим у білий колір із зеленими вікнами, гірничій історії регіону та різноманітним можливостям для піших і велосипедних прогулянок. Вулиці, за винятком повітової дороги, що проходить через населений пункт, вимощені бруківкою, що значною мірою додає шарму селу, яке зберігає середньовічний вигляд. Важливою пам’яткою для туристів, які захоплюються пішими прогулянками, є масив П’ятра-Секуйулуй, що височіє над селом на висоті понад 1.100 метрів. Цю вапнякову гору перетинає «ущелина», завдяки чому з травня по вересень сонце двічі сходить у західному напрямку.

Отже, мовчазний свідок понад 700 років існування, дворянська фортеця Колтешть була зведена з метою оборони та як притулок у відповідь на татарське вторгнення у XIII столітті. Пориньте у чарівність історії, відвідавши цю фортецю — цінну середньовічну пам’ятку. Ви одразу ж будете зачаровані її розташуванням: на вершині скелястого пагорба, оточеного мальовничими краєвидами. Дослідіть руїни середньовічної фортеці та поверніться в минуле, уявляючи собі ключові моменти її бурхливої історії. Подивіться, як дві частини фортеці розкинулися вздовж скельної стіни, наче вишукане мереживо. Нижня фортеця вражає старовинним масивним донжоном із товстими стінами, тоді як руїни Верхньої фортеці несуть у собі меланхолію просторих кімнат із великими вікнами, які колись належали колишньому палацу. Якщо ви захоплюєтесь гірськими походами, можете обрати маршрут, який охоплює як пік Колці Траскеулуй (1.113 м), так і П’ятра-Секуйулуй (1.129 м). Ви зможете насолодитися справді вражаючими краєвидами. На зворотному шляху завітайте до Ріметі — села, відомого своєю цінною традиційною архітектурою. Вас приємно здивують кам’яні будинки з побіленими фасадами та вікнами із зеленими віконницями.