Презентація монографії «Історія Союзу українців Румунії та української спільноти»
У рамках заходів, присвячених IX-му Дню української мови в Румунії, організованих Союзом українців Румунії в Бухаресті, особливо важливою подією була презентація монографії «Історія Союзу українців у Румунії та української спільноти».
Христина Штірбець, 19.11.2026, 08:14
У рамках заходів, присвячених IX-му Дню української мови в Румунії, організованих Союзом українців Румунії в Бухаресті, особливо важливою подією була презентація монографії «Історія Союзу українців Румунії та української спільноти».
Автором монографії є доцент, доктор філологічних наук Іван Гербіл, голова Клузької філії СУР, за ініціативою голови СУР, депутата Миколи-Мирослава Петрецького. Над монографією також працював колектив авторів, до складу якого ввійшли й всі голови філій СУР. Розділ «Кристалізація української національної ідентичності» був написаний генеральним секретарем СУР Іриною-Любою Горват та радником СУР Фабіаном Поповичем. Над тегноредагуванням та обкладинками працювала Ірина Мойсей, головний редактор журналу «Наш голос». Науковими рецензентами монографії є: Сергій Гакман, заступник директора Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації; Іван Дубович, директор Департаменту екологічної економіки та екологічних справ Національного лісотехнічного університету України; Дорін Попеску, голова Асоціації «Дім Чорного моря/Black Sea House»; Ярослав Кічук, професор, доктор наук, ректор Ізмаїльського Державного гуманітарного університету; Іван Ребушапка, доктор філологічних наук, професор, журналіст та фольклорист; Дорін Кіра, доцент, доктор філологічних наук Клужського університету імені Бабеша-Бояї та Сергій Лучканин, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Монографія має на меті сприяти збереженню інституційної пам’яті та використанню досвіду, накопиченого з плином часу. Вихід такої праці є важливим документальним орієнтиром для розуміння еволюції СУР та його діяльності.
Голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький розповів про історію створення монографії, задум якої виник понад десять років тому, а також про її зміст і значення для документування історії української громади в Румунії: «Ідея цієї монографії виникла ще 10–15 років тому, коли на рівні Союзу українців Румунії, провівши ґрунтовний аналіз, ми побачили, що не маємо збірки чи книжки, яка б розповідала про історію українства в Румунії. Відтоді було кілька спроб підготувати цю монографію. Багато хто з наших засновників узяв на себе цю нелегку роботу, але за всі ці роки її так і не вдалося завершити. Таким чином, приблизно два роки тому СУР розпочав роботу над цією монографією. Відтоді ми працювали над її підготовкою.
Однак можемо сказати, що більш серйозно взялися за цю справу на початку цього року, коли поставили перед собою завдання завершити монографію до Дня української мови, який відзначається в Румунії 9 листопада. І ось разом із нашими колегами, представниками філій, освітніх закладів та місцевих організацій ми розпочали роботу над цією монографією. Загалом до її підготовки долучилося понад 30 осіб. Дуже важливо підкреслити, що ця монографія охоплює понад 35 років від часу заснування Союзу українців Румунії.
Водночас одним із важливих її аспектів є розповідь про наші українські села. Фактично йдеться про всі населені пункти, де компактно проживає українське населення, зокрема про їхню історію. Ми розповідаємо про приміщення Союзу українців Румунії, освіту та церкву. Але ще одним надзвичайно важливим аспектом є те, що в цій монографії ми розповідаємо і про видатних представників української громади Румунії. Наскільки відомо, раніше в Румунії подібного видання ще не було. Для нас дуже важливо представити як румунському суспільству загалом, так і за межами Румунії, що собою являє українська громада.
Адже треба відверто сказати, що історію українців у Румунії намагалися переписати, причому не на користь української громади. Це ми могли спостерігати в різних українських селах, де були спроби змінити окремі назви або по-іншому подати історію цих громад. Тож із цієї точки зору це також було дуже важливо. Але не менш важливо й те, що завдяки цій монографії ми матимемо можливість зберегти скарб, який успадкували від наших предків. І якщо ви подивитеся на обкладинку, то побачите фрагменти вишиванок кожної української громади Румунії».
Микола-Мирослав Петрецький також окреслив перспективи подальшої роботи над виданням, наголосив на важливості його перекладу українською мовою та подякував усім, хто долучився до підготовки монографії: «Я думаю, що це стане поштовхом далі, коли ми будемо працювати над монографією про Союз українців у Румунії та українську спільноту українською мовою, розвивати усі ідеї та вийшли й на видавничу частину діяльності Союзу українців у Румунії, адже і в цьому напрямі СУР надає значну підтримку. Нам ще багато є про що розповісти.
Також дуже важливо, що ця робота довела: за досить короткий час нам вдалося зробити величезну справу. Я хотів би подякувати нашим колегам, центральній комісії, яка займалася підготовкою та виданням цієї монографії, нашим місцевим головам і представникам церков, які доклали значних зусиль, щоб ми змогли представити українську громаду та Союз українців Румунії такими, якими вони є.
У монографії відображено також важливі моменти нашого життя, перепони, які стояли перед нами, а також те, чому так важливо, щоб українська громада й надалі залишалася ще більш об’єднаною, ніж досі».
Іван Гербіл, доцент, доктор філологічних наук, голова Клузької філії СУР, головний автор монографії «Історія Союзу українців Румунії та української спільноти» розповів про цінність цієї книги: «Я мав велику честь представити збірку «Історія Союзу українців Румунії та української громади» – монографічне видання, що має особливу документальну та ідентифікаційну цінність. Цю монографію можна розглядати як справжню капсулу часу, своєрідну панорамну фотографію або кращий діафільм, у якому кадр за кадром постають образи, обличчя та визначні моменти з історії української громади на території Румунії.
Пропоную вам здійснити невелику мандрівку в минуле – вправу не лише з історичної пам’яті, а й з історичної уяви. На м’єть повернімося назад у часи та простежимо історичну нитку, що поєднує український простір з українцями Румунії. Князь Києва та Всієї Русі Володимир Святославич Великий і Святий (X–XI століть) – доба, коли люди з його роду та його сучасники із Закарпаття, регіон який тоді входив до складу Київської Русі, прибували до Мараморощини. Князь Ярослав Мудрий (XI століття) – період, коли громади, що походили з того самого простору, оселялися в Мараморощині та Буковині. Король і великий князь Данило Галицький (XIII століття) – час, коли за його правління, а також за доби його нащадків і сучасників групи населення прибували до північної частини Молдови, а потім просувалися на південь, оселяючись у таких містах, як Берлад і Текуч, аж до Галаця, який у деяких джерелах згадується під назвою Малий Галич. Гетьман Богдан Хмельницький (XVII століття) – період, пов’язаний із присутністю громад українського походження в Добруджі. Гетьман Іван Мазепа (XVII–XVIII століття) – доба, коли зафіксовано присутність вихідців з українського світу в Ясах. Академік та історик Михайло Грушевський, голова Центральної Ради Української Народної Республіки (XIX століття) – період, коли вихідці зі Закарпаття прибували та осилялися в гірській частині Банату.
За цими історичними віхами, іменами видатних особистостей та послідовністю міграційних хвиль постає одна фундаментальна думка: різноманітність назв, під якими ці громади були відомі впродовж століть, не повинна затьмарювати їхньої етнічної та національної єдності. Так, етноніми русин, руснак, русняк, гуцул, гуцан, хохол або козак використовувалися в різні історичні епохи та за різних обставин для позначення групи громад, які належать до одного українського етнокультурного простору. Усі ці історичні нитки, на перший погляд, розрізнені, зливаються в одну спільну історію – історію становлення та утвердження української громади на території Румунії. Саме цю перспективу – безперервність історичного розвитку та формування української національної ідентичності – можна відкрити й осмислити в розділі «Кристалізація української ідентичності».
Іван Гербіл наголосив, що монографія є енциклопедичною працею, яка має колосальне значення для Союзу українців Румунії й не лише: «Адже зрештою ця книга – не просто перелік дат, імен та історичних подій. Це свідчення про людей, їхнє коріння, пам’ять та ідентичність громади, яка впродовж століть зберігала зв’язок зі своїм походженням і водночас утверджувала своє місце в історії Румунії. Маю також зазначити, що ініціатором цієї ідеї створення цього видання був голова Союзу українців Румунії, депутат Микола-Мирослав Петрецький. Попри те, що цю ідею було висунуто лише 21 лютого цього року завдяки зразковій мобілізації всіх, хто долучився до створення монографії, насамперед голів філій СУР, її вдалося втілити в життя. Власне, Історія Союзу українців Румунії, організації, створеної невдовзі після революції 1989 року, розпочинається з формування перших організаційних структур, які називалися округами, а сьогодні є філіями Союзу.
Далі йдеться про створення перших бюро та комітетів, після чого представлено найважливіші події діяльності кожної філії СУР. Отже, перед нами справді енциклопедична праця, яка має колосальне значення для Союзу українців Румунії. Це, без перебільшення, найвизначніше видавниче досягнення за всі 36 років існування СУР, видання, рівного якому, мабуть, ще довго не буде. Недарма професор Сергій Лучканич із Києва зазначив, що ця праця відповідає всім критеріям, аби називатися «книгою книг».
Ірина Мойсей, головний редактор журналу «Наш голос», що виходить під егідою СУР, займалася техноредагуванням та обкладинкамимонографії. Вона розповіла для ВСРР, у чому саме полягала її праця: «Робота над монографією «Історія Союзу українців у Румунії та української громади» стала для мене особливим досвідом. Насамперед тому, що це вперше у моїй практиці довелося працювати над книгою такого великого формату й обсягу. Новим досвідом була й співпраця з таким численним авторським колективом. Зізнаюся, я відчувала неабияку відповідальність, адже кожен автор вклав у свою працю багато часу, зусиль, а від мене певною мірою залежало, якою ця праця постане перед читачем. Хотілося, щоб зовнішній вигляд книги відповідав вагомості проведеної роботи.
Окремо хотіла б сказати про обкладинку. Ідея використати для її оформлення зразки традиційних українських вишивок із різних регіонів Румунії належить голові Союзу українців Румунії Миколі-Мирославу Петрецькому. Моє завдання полягало в тому, щоб знайти художнє рішення, яке дозволило б поєднати ці різноманітні орнаменти в єдину композицію. Звичайно, багатство українських вишивок Румунії неможливо вмістити на одній обкладинці, але я намагалася представити бодай кілька зразків із кожного регіону. Хотілося передати і різноманітність, і водночас єдність нашої української спільноти. Мабуть, саме тому професор Іван Гербіл порівняв це переплетіння вишиваних орнаментів із ДНК української громади. Мені здається, це дуже влучне порівняння.
Чимало уваги потребувала й робота з фотографіями. Частину світлин надали автори, інші я добирала самостійно. Важливо було органічно поєднати їх із текстом, адже фотографії не лише ілюструють історичні події, а й допомагають відчути атмосферу часу, побачити людей, які творили цю історію. Загалом ця робота стала для мене і великим професійним викликом, і надзвичайно цікавим творчим процесом. Сподіваюся, нам разом вдалося створити видання, яке буде не лише цінним джерелом історичних відомостей, а й книгою, яку приємно взяти до рук і хочеться зберегти для наступних поколінь».
На презентації монографії «Історія Союзу українців Румунії та української спільноти» виступили присутні в залі рецензенти книги, які говорили про важливість цієї монографії. Далі, головний автор монографії професор Іван Гербіл зачитав уривки інших трьох рецензентів, після чого було надано слово головам філій СУР, які також доклали значних зусиль для того, щоб монографія побачила світ. Вітали появу монографії також Василь Пасенчук, перший заступник голови СУР; отець Василь Колопельник, генеральний греко-католицький вікарій в Румунії та отець Михайло Кобзюк, радник Відділу зв’язків з меншинами Сучавської та Радівецької архієпархії. Завершилась презентація монографії «Історія Союзу українців Румунії та української спільноти» символічним переданням естафети: Пані Анна Самбор, заступниця голови СУР, яка представляє покоління «з досвідом» передала монографію молодому раднику СУР Фабіану Поповичу, заповідаючи молодому поколінню свято берегти все те, що зробили покоління українців, удосконалювати їх працю та досягати все більших цілей, та, зрозуміло, о цю скарбницю – Монографію «Історія Союзу українців Румунії та української спільноти».

