Українська громада в Клуж-Напоці вшанувала пам’ять Тараса Шевченка 

Клузька філія СУР організувала культурно-науковий захід «211 років від дня народження поета Тараса Григоровича Шевченка».

Христина Штірбець, 20.03.2025, 09:21

Пройшло 211 років від народження національного українського поета, художника, громадського діяча й пророка Тараса Шевченка, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Здавна, майже в кожній українській хаті, був вишитий портрет Тараса Шевченка, а на столі лежав його «Кобзар».

Щороку у березні українські громади по всьому світу вшановують пам’ять Тараса Шевченка. Таким чином, Клузька філія Союзу українців Румунії у співпраці зі спеціальністю «Українська мова і література» Філологічного факультету Університету ім. Бабеша-Бойяї організувала 15 березня 2025 року культурно-науковий захід «211 років від дня народження поета Тараса Григоровича Шевченка».

Михаела Гербіл, лектор доктор філологічних наук Клузького університету імені Бабеша-Бойояї та головний редактор літературно-культурного журналу «Українські відлуння» (Ecouri ucrainene)  розповідає як пройшов захід, присвячений Великому Кобзареві: «Щорічне вшанування українського національного поета Тараса Шевченка в березні вже стало традицією в Клуж-Напоці, як і в усіх філіях та організаціях Союзу українців Румунії, де українці Румунії вшановують пам’ять поета-пророка у рамках різних заходів та симпозіумів.

І цього разу захід, присвячений Великому Кобзарю, поєднав наукову та мистецьку складові: у першій частині були представлені доповіді про життя та творчість національного поета України, а друга частина була присвячена декламуванню його поезій та виконанню пісень на його вірші. Отже, першу доповідь під назвою «Біографічний нарис Тараса Г. Шевченка» зачитала студентка третього курсу спеціальності «Українська мова» Ребека Барбу, яка окреслила визначальні моменти його життєвого шляху, що вплинули не лише на його долю, а й на його мистецьку та літературну кар’єру.

У другій доповіді під назвою «185 років від виходу першого видання „Кобзаря” Тараса Шевченка» доцент, доктор Іван Гербіл розповів про «подорож» єдиного поетичного збірника Шевченка «Кобзар», який вперше побачив світ у 1840 році, містивши лише вісім творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка – Нащо мені чорні брови…», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

У 1844 році вийшло друге видання «Кобзаря», куди було включено також поему «Гайдамаки». Того ж року Шевченко написав поему «Сон – У всякого своя доля», яка стала гострою сатирою на імперську автократію, через що він зазнав переслідування до кінця свого життя. У 1860 році в Петербурзі вийшли друком два видання «Кобзаря» – одне українською мовою, інше – російською. У безсмертному «Кобзарі» український народ впізнав свою душу, свою історію та своє майбутнє.

Друга частина заходу стала справжнім святом поезії та пісні на вірші Тараса Шевченка у виконанні гостей з України – надзвичайно талановитих і прекрасних людей, які вшанували Шевченка, перебуваючи далеко від Батьківщини, з пристрастю, відданістю, любов’ю та вдячністю. На початку цієї частини гурт «Meeting Point» під керівництвом Юлії Скальської виступив з такими моментами: Анастасія Шовтюк виконала «Садок вишневий коло хати», Станіслава Іванова – «Думи», а Анастасія Конопацька виконала на віолончелі «Елегію пам’яті Тараса Шевченка» на музику Миколи Лисенка.

Квартет «Мальви» під керівництвом пані Наталії Грищенко виконав пісні «По діброві вітер виє» та «Реве та стогне Дніпр широкий», а також поезії у виконанні Наталії Грищенко, Тетяни Захарової, Любові Крючиковенко, Ірини Щур та Станіслави Іванової. Коли пролунала «Реве та стогне Дніпр широкий», усі присутні встали на ноги на знак пошани до національного поета України, Тараса Григоровича Шевченка. До поетичного моменту долучилися також дві студентки спеціальності «Українська мова» Тетяна Фіріщак та Анастасія Федурян, які декламували вірші Шевченка.

Захід, присвячений Великому Кобзареві, у всіх його проявах ще раз довів, що українці повинні боротися за свою незалежність, за свободу українського народу та за величну культуру».