1 – 7 лютого 2015 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх шести днів.
Corina Cristea, 07.02.2015, 01:40
Боротьба з корупцією
Корупційні справи на найвищому рівні і на цьому тижні стали центральною темою провідних румунських ЗМІ. Відомі політики та чільні посадовці були викликані на допит до Національної антикорупційної дирекції Генеральної Прокуратури Румунії, яка майже щодня доповнює список підозрюваних у корупційних діяннях. На цьому тижні настала черга екс-міністра регіонального розвитку і туризму, депутата Елени Удрі, якій були пред’явлені звинувачення у двох справах, порушених за фактами відмивання грошей, давання завідомо неправдивих показань і торгівлі впливом. У понеділок парламентарії мають розглянути подання до Палати депутатів про притягнення до кримінальної відповідальності і затримання Елени Удрі, яка відкидає всі пред’явлені їй звинувачення. Теж на цьому тижні, Тоні Гребле подав у відставку з посадив судді Конституційного Суду Румунії у зв’язку з порушенням проти нього кримінального провадження. Прокурори звинувачують екс-суддю в серйозних корупційних діях. У середу президент Клаус Йоханніс, відповідно до чинного законодавства, направив міністру юстиції запит щодо надання згоди на порушення кримінальної справи проти екс-міністра економіки, демократ-ліберала Адріана Відяну, який проходить у справі про співучасть у зловживанні службовим становищем. Це лише кілька справ, які виводять на світло численні тіньові оборудки у румунському суспільстві.
Поліпшення прогнозу зростання ВВП Румунії
Європейська комісія покращила прогноз зростання румунської економіки у 2015 році до 2,7%, що на 0,3% більше порівняно з попередніми оцінками. Відповідне зростання ВВП Румунії, а також передбачене зростання румунської економіки в 2016 році на рівні 2,9% буде забезпечене внутрішнім споживанням та поступовим відновленням світової економіки. Єврокомісія прогнозує високі темпи росту приватного споживання завдяки зростанню заробітної плати, низькому рівню інфляції і поліпшенню умов на ринку праці, що є ключовими факторами зростання купівельної спроможності населення.
Командні центри НАТО в Румунії
Північноатлантичний альянс у четвер прийняв рішення зміцнити свою присутність на сході Європи, зокрема вирішив створити бригаду швидкого реагування, що налічуватиме близько 5 тис. особового складу та мережу командних центрів у шістьох країнах регіону. Про це повідомив генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг, говорячи про результати засідання міністрів оборони альянсу. Глава румунського оборонного відомства Мірча Душа заявив, що найближчим часом НАТО створить два командних центри в Румунії. У свою чергу глава МЗС Богдан Ауреску, привітав рішення НАТО про створення командних центрів у Румунії, Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. «Крім цього, – сказав Ауреску, – Румунія повністю готова і робить свій внесок у безпеку союзників через Багатонаціональний штаб командування військовими операціями в Північно-Східній Європі». На думку Альянсу це найбільш важливе рішення про зміцнення колективної безпеки та оборони з часів холодної війни і викликане все більш агресивними діями в Україні Російської Федерації, яка порушує норми міжнародного права та анексувала Крим.
Бухарест визнав обов’язковість юрисдикції Міжнародного суду ООН
Сенат — верхня палата румунського парламенту, прийняв закон яким визнає обовязкову юрисдикцію Міжнародного Суду ООН, головного судового органу Організації Обєднаних Націй та однієї з найпрестижніших міжнародних судових установ, що була створена 70 років тому. До минулого року 70 країн визнали юрисдикцію Міжнародного Суду, серед яких і 21 держава-член Європейського Союзу, до яких приєдналася й Румунія. Цим одностороннім рішенням Бухарест здобув право подати в Гаазький суді на іншу державу, яка визнає обов’язковою юрисдикцію Міжнародного суду ООН. «Це демонструє відданість Румунії суворому дотриманню міжнародно-правових норм», – заявив у Сенаті, міністр закордонних справ Богдан Ауреску, який шість років тому отримав в міжнародному суді ООН перемогу у справі про делімітацію континентального шельфу та виключних економічних зон Румунії та України в Чорному морі.
Важливі фінансові рішення
Національне управління з питань захисту прав споживачів отримало сотні скарг від румунів, які взяли кредити у швейцарських франках і в даний час не в змозі платити по них за поточним курсом швейцарської валюти. Конверсія валютних кредитів у лейовий, як того вимагають позичальники, може спричинити збитки на майже 10 млрд леїв, сказав голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску, який стверджує, що різноманітність позичальників швейцарської валюти змушує до пошуку рішень по кожному випадку окремо. Тим часом правління центрального банку прийняло рішення знизити рівень облікової ставки до нового історичного мінімуму – 2,25% річних. Таке рішення пояснюється тим, що рівень інфляції залишається нижче прогнозованого, а кредитування не дає ніяких ознак відновлення. Центральний банк знизив на пів процентного пункту до 4,25% річних і ставку, що застосовується при надані комерційним банкам короткострокових кредитів для покриття тимчасової нестачі обігових коштів.
