6 – 12 грудня 2020 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Corina Cristea, 12.12.2020, 06:54

Румунська політична сцена після
парламентських виборів

За результатами виборів,
які відбулися 6 грудня, до Парламенту
Румунії нового скликання пройшли п’ять політичних сил: Соціал-демократична партія (СДП),
Націонал-ліберальна партія (НЛП), Альянс із «Союзу за порятунок Румунії» та
партії свободи, єдності та солідарності (USR-PLUS), Альянс за об’єднання
румунів (АОР), який вперше входить парламенту, Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) та представники
національних меншин. Активність виборців склала трохи більше 33%. Це найнижча
явка за всю історію проведення парламентських виборів в Румунії. За оцінками
оглядачів основними причинами цього були: коронавірусна епідемія, через яку
щодня надходять інформації про тисячі нових інфікованих людей, при цьому показник
смертності через новий коронавірус, вже багато днів поспіль перевищує 100 випадків
на день. Це спричинило владу продовжити на ще 30 днів режим надзвичайної
ситуації, запроваджений усередині травня. Рішення було прийняте під час
тимчасового виконання обов’язків
прем’єр-міністра, міністром оборони Ніколаєм Чуке, після відставки прем’єр-міністра,
ліберала Людовіка Орбана через незадовільні
результати на парламентських виборів. Він вирішив зробити крок назад і очолити
з позиції голови НЛП переговори щодо формування майбутньої парламентської
більшості яка б підтримала майбутній правоцентристський уряд. Тим часом президент
Клаус Йоганніс запросив на консультації, намічені на понеділок, представників
партій, які подолали виборчий бар’єр для обговорення кандидатури нового
прем’єр-міністра. Першими були запрошені представники СДП, яка набрала
найбільше голосів – майже 30%. Несподіванкою виборів став результат, отриманий Альянс за об’єднання румунів (АОР),
який всього за один рік від утворення отримав голоси понад півмільйона румунів,
ставши четвертою політичною силою в румунському парламенті. Її керівники називають
себе радикалами та прихильниками таких цінностей, як сім’я, нація та
християнська віра. У діаспорі, яку представлятимуть 6 парламентаріїв, під час
дводенного голосування близько 265 тисяч румунів прийшли на виборчі дільниці.

Глава румунської держави взяв участь у
засіданні Європейської Ради

Президент Клаус
Йоганніс взяв участь у зустрічі лідерів ЄС у четвер та п’ятницю, де було
досягнуто консенсусу щодо бюджету ЄС на 2021-2027 роки та Фонду відновлення
економіки після пандемії COVID-19, на суму понад 1,8 трлн євро, після того як
Польща та Угорщина від свого наміру ветувати цей масштабний план фінансування. Обидві країни
виступили проти обумовлення надання коштів з європейських фондів дотриманням
принципу верховенства права, а досягнутий компроміс передбачає участь
Європейського суду в цьому процесі. Унаслідок цієї угоди Румунія отримає із
загального бюджету 46,7 мільярдів євро у різних сферах, від сільського
господарства, згуртованості та розвитку сільських районів до інфраструктури і
транспорту. Крім того, з Фонду ЄС з відновлення економіки після пандемії
Румунія отримає 33,5 мільярдів євро у вигляді грантів та позик. Президент
Йоганніс заявив, що Румунія готова використати ці кошти для реформ та
інвестицій у ключових секторах на благо всіх румунів. Іншою обговорюваною темою
було зменшення викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року. Глава
румунської держави закликав створити гнучку систему, яка дозволить всім
країнам-членам ефективно досягати цілі в боротьбі зі зміною клімату. З іншого
боку, європейські лідери показали, що епідеміологічна ситуація залишається
тривожною, незважаючи на появу вакцин, тому необхідно продовжувати зусилля щодо
запобігання появи нової хвилі зараження вірусом SARS-CoV-2.

Новий кіберцентр ЄС у Румунії

Майбутній Європейський
центр промислових, технологічних та дослідницьких компетенцій у сфері
кібербезпеки буде розміщений у Бухаресті. Центр займатиметься розподілом
європейських та національних фондів для фінансування дослідницьких проєктів з
кібербезпеки по всьому ЄС. У змаганні за розміщення центру брало участь сім
держав-членів, але Бухарест отримав перевагу над такими містами, як Мюнхен,
Варшава, Вільнюс чи Люксембург. З Брюсселя пояснили для нашої радіостанції, до
шортлиста увійшли два кандидати, а Румунія мала перевагу над Бельгією у цьому
питанні. Розміщення в Румунії
майбутнього Центру ЄС з кібербезпеки є великим досягненням для Бухареста і
результатом великих дипломатичних зусиль, у тому числі на високому рівні, -
заявив міністр закордонних справ Богдан Ауреску. Кіберцентр є першим агентством
Європейського Союзу, що буде розташоване в Румунії.

Румуно-американське співробітництво в
галузі енергетики

У середу в Бухаресті
була підписана румунсько-американська угода про співпрацю над
ядерно-енергетичними проєктами Чернаводської АЕС (на південному сході Румунії), Умови
угоди були погоджені на початку жовтня під час візиту міністра економіки до
США, коли було підписано меморандум з Ексімбанком США. Для досягнення цілей
декарбонізації (скорочення викидів вуглекислого газу) та енергетичної безпеки
Румунія має на меті модернізацію одного з ядерних реакторів Чернаводської
атомної електростанції та будівництво ще двох енергоблоків. Вартість інвестиції
в проєкт оцінюється у 8 мільярдів доларів США. Експортно-імпортний банк США виділить на
фінансування цього проєкту до 7 мільярдів доларів. Після завершення
модернізації та будівництва реакторів Чернаводська АЕС забезпечить приблизно
40% потреб електроспоживання Румунії. Це вдвічі більше, ніж виробляє
зараз. США також можуть профінансувати видобуток газу у Чорному морі. Ромгаз
веде переговори щодо придбання пакету американської компанія Exxon з офшорної
концесії Neptun Deep, і, щойно інвестиції в Чорному морі будуть розблоковані,
Румунія має шанси стати найбільшим виробником газу та енергії в Європі.