Бринкуш 150
У 2026 році виповнюється 150 років від дня народження – 19 лютого – великого румунського скульптора Константина Бринкуша.
Лейла Кеаміль і Христина Манта, 19.02.2026, 11:17
2026 рік був оголошений «Роком Константина Бринкуша» в Румунії, коли відзначається 150-річчя від дня народження скульптора, який зробив величезний внесок у оновлення пластичного бачення в сучасній скульптурі. Ініціатори цієї ініціативи заявили, що проголошення «Року Бринкуша» є «актом вшанування видатної особистості румунської культури світового масштабу». Також Національний день Константина Бринкуша відзначається 19 лютого, в день народження скульптора, і був офіційно встановлений законом парламентом у 2015 році.
Посмертний член Румунської академії, Константин Бринкуш народився в селі Гобіца в повіті Горж (південь). З дитинства його приваблювали традиційні ремесла, особливо обробка дерева, і цей зв’язок з румунською традицією залишив слід у всій його художній творчості. Навчався у Школі мистецтв і ремесел у Крайові та закінчив Національну школу образотворчих мистецтв у Бухаресті, де почав відкривати свій власний стиль. Бажання вдосконалюватися спонукало його поїхати до Парижа, художнього центру Європи минулого століття, де він познайомився з авангардизмом і кубізмом.
У 1905 році він був прийнятий за конкурсом до престижної École Nationale Supérieure des Beaux-Arts. Більшу частину свого життя він провів у Парижі, де присвятив себе мистецтву. Відмовився працювати практиком в майстерні Огюста Родена, сказавши: «У тіні великих дерев нічого не росте». На початку кар’єри його скульптури складалися переважно з класичних зображень людської фігури. Згодом він відмовився від зайвих деталей, зосередившись на дусі об’єкта, і прагнув перетворити сировину — дерево, камінь, мармур, бронзу — на чисті форми.
До 1914 року він регулярно брав участь у колективних виставках у Парижі та Бухаресті, відкривши цикли «Жар-птиця», «Спляча муза» та «Паночка Погані». У 1914 році Бринкуш відкриває свою першу виставку в США, у Нью-Йорку, де вона викликала сенсацію. Американський колекціонер Джон Квін купив у нього кілька скульптур, забезпечуючи йому матеріальне благополуччя, сприятливе для художньої творчості. У Румунії соціалістичного реалізму Бринкуш піддається критиці, його вважають одним із представників буржуазного космополітичного формалізму.
Проте в грудні 1956 року в Музеї мистецтв в Бухаресті відкрилася перша персональна виставка Бринкуша в Європі. Лише в 1964 році Бринкуш був «заново відкритий» у країні як національний геній. Як наслідок, монументальний ансамбль у Тиргу Жіу (південь), що складається з Колони (вдячності) без кінця, Столу мовчання та Воріт поцілунку, було облаштовано та доглянуто. У березні 1957 року Константин Бринкуш помер і був похований на кладовищі Монпарнас у Парижі.
Йому присвячено безліч заходів, організованих в країні та за кордоном, з нагоди Національного дня Константина Бринкуша та «Року Константина Бринкуша». Виставки, конференції, мультимедійні заходи, концерти чи театральні вистави… всі вони вшановують творчий геній румунського скульптора.
