Головування Латвії в Європейському Союзі
Латвія, яка вперше головує в Раді ЄС, представила амбітну програму керівництва протягом наступних шести місяців.
România Internațional, 22.01.2015, 13:26
З першого січня 2015 року, Латвія головує протягом наступних шести місяців у Раді міністрів ЄС. Нагадаємо, що Латвія, де проживають майже два з половиною мільйонів людей, стала членом ЄС у 2004 році, будучи однією з наймолодших та найменших країн цієї організації. Однак, це не заважало її представити амбітну програму керівництва. “Ми бажаємо захищати європейські цінності, безпеку, систему судочинства і толерантність” — ствердила тиждень тому в пленумі Європейського Парламенту прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страюма.
Згідно кореспонденту Радіо Румунія в Брюсселі, голова уряду Латвії наполягала також необхідності застосування заходів, які б посприяли створенню спільного ринку цифрових технологій і телекомунікацій, створенню нових робочих місць та економічному зростанню. Однією із вагомих подій у період головування Латвії у ЄС є саміт “Східного партнерства”, який відбудеться у травні в Ризі. Серед головних очікувань Брюсселя від зустрічі високого рівня є притягнення до своєї орбіти шести колишніх радянських держав таких як: Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна.
Перебуваючи у свою чергу протягом півстоліття, аж до 1991 року, під окупацією Червоної Армії, Латвія має необхідний досвід і співчуття для орієнтування колишніх радянських держав до Заходу. Нагадаємо, що три з них: Молдова, Україна та Грузія підписали минулого року угоди про асоціювання з Європейським Союзом. Така ж історична співчутливість, тобто жертви російського імперіалізму, пояснює повну згоду, досягнуту вчора в Бухаресті, Румунією та Латвією щодо продовження економічних санкцій проти Москви до припинення вогню в Україні.
Це не є єдина спільна думка виражена міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску та послом Латвії в Бухаресті Ілгварсом Клавою. Латвійський дипломат заявив, що його країна хоче відігравати роль посередника та хоче допомогти Румунії у процесі вступу до Шенгенської зони: “Немає кінцевих термінів щодо вступу Румунії до Шенгенської зони, але на основі інформації, яких посідає, головування Латвії вважає, що існують реальні шанси прийняття відповідного рішення протягом її головування у ЄС.”
У свою чергу, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску відновив, що Румунія вже поводиться як держава-член Шенгенської зони, а її кордони, які є зовнішніми кордонами ЄС, є добре захищеними: “Зміцнення Шенгенської зони зі вступом Румунії та Болгарії можна зробити так, щоб ми могли скористатися у середині ЄС й де-юре, не тільки де-факто, за внесок Румунії у забезпеченні внутрішньої безпеки ЄС.”
Безпеку в середині Євросоюзу можна поліпшити без того щоб порушувати основні європейські принципи, як вільне пересування людей і робочої сили, – сказав глава румунської дипломатії Богдан Ауреску.
