Знову про справу Революції 1989 року
Судді Верховного суду підтвердили рішення Генеральної Прокуратури поновити кримінальне провадження у справі антикомуністичної грудневої революції 1989 року. Прокурори Військової прокуратури вирішили, у жовтні минулого року, закрити цю справу.
Leila Keamil, 14.06.2016, 12:50
Хоча минуло чверть століття від повалення комуністичного режиму в Румунії, сім’ї тих, хто загинув у ті хаотичні грудневі дні не знають убивців їхніх родичів. Антикомуністична революція 1989 року залишила глибокі рани в єдиній країні колишнього комуністичного блоку де свобода була оплачена кров’ю демонстрантів. Поліцейська держава, економічна політика, жорсткий режим диктатора Чаушеску є лише декілька з мотивів, які спричинили румунів повстати, вийти на вулиці і вигукувати Геть комунізм!.
У жовтні минулого року, прокурори Військової прокуратури прийняли рішення про закриття кримінальної справи після того, як роки поспіль розслідування тупцювало на місці. На їхню думку, грудневі події 1989 року призвели до загибелі 709 осіб, вогнепального поранення 1.855 осіб, поранення в інших обставинах 343 людей і затримання 924 осіб. Закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тому що тут йдеться про вбитих випадково осіб, пояснили тоді своє рішення слідчі Генеральної Прокуратури. Це рішення викликало невдоволення багатьох румунів і спонукало їх оскаржити рішення у Верховному суді.
Крім того, через затримки у справі Революція, Румунія була засуджена в ЄСПЛ. У понеділок судді Верховного суду підтвердили рішення Генерального прокурора про поновлення провадження у цій кримінальній справі. У квітні Богдан Ліку, який тоді тимчасово виконував обов’язки генерального прокурора, виніс рішення про поновлення кримінального провадження, вважаючи, що рішення про закриття кримінального провадження, винесене у жовтні 2015 року Військовою Прокуратурою, було необгрунтованим і незаконним. За його словами, військові прокурори вирішили призупинити кримінальне провадження на підставі неповного розслідування фактів, не приділяючи увагу важливим документам, які стосуються подій 1989 року, і це призвело до неправильної юридичної кваліфікації злочинів і перешкоджанню дізнання істини і всіх винуватих.
Богдан Ліку також зазначив, що метод проведення розслідування Військовою прокуратурою не доказує занепокоєння прокурорів щодо визначення ключових питань, пов’язаних з подіями періоду 17 – 30 грудня 1989 року. На його думку, військові прокурори не доклали жодних зусиль для розсекречення документів, які були використані у розробці доповіді комітету Сенату Румунії про заходи, вжиті під час Революції 1989 року, в умовах коли, цей комітет заслухав тисячі осіб і отримав документи від Міністерства оборони, МВС і Румунської служби інформації. Частина стенограм цих заслухань, проведених Комітетом, і витяги з документів, представлених державними установами, були опубліковані в багатьох книгах, що вийшли друком в останні 26 років.
