Нові масштабні протести в Кишиневі
Ніколи упродовж майже чверть століття з моменту здобуття незалежності від Москви, ситуація в Молдові здається ніколи не була такою напруженою.
Bogdan Matei, 05.10.2015, 12:27
Як загальні вибори, так і соціологічні дослідження вже багато часу відзначали, що молдовське населення розділене між прозахідними і проросійськими, між антикомуністами та ностальгіками за Радянським Союзом. Тепер табори поступово радикалізуються. Прозахідна правляча тристороння коаліція, що складається з ліберал-демократів, лібералів і демократів, прийшла до влади шість років тому, на хвилі народного невдоволення, викликаного зловживанням та корупцією тривалого промосковського комуністичного уряду, в період між 2001 і 2009 рр. Головною метою теперішньої влади є європейська інтеграція. Торік, Молдова підписала Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським Союзом, членом якого хоче стати в 2020 році.
Але одночасно з прозахідними проявами, представники адміністрації стали, в свою чергу, протагоністами гучних корупційних справ. Все завершилося розкриттям, що з банківської систем зник у вигляді кредитів, мільярд доларів, або 15 відсотків від ВВП країни. Громадянське суспільство, за допомогою якого нинішні правителі прийшли до влади, строго відреагувало. Вже місяць платформа Гідність і справедливість, коаліція неурядових організацій, натхнених європейськими цінностями, вимагає на мітингах організованих в центрі Кишинева, за участю десятків тисяч людей, відставки і притягнення до відповідальності високопоставлених посадових осіб, винних у корупції і погіршенні економічної ситуації.
Частина протестуючих відкрито просуває ідею возз’єднання з сусідньою Румунією, як єдине рішення для досягнення європейських стандартів законності, демократії та економічного розвитку. На цьому, вже вибуховому тлі, відновилась соціалістична і популістська опозиція, яка навіть не заперечує, що координована з Москви. На заклик лідера Соціалістичної партії Ігоря Додона і популістського мера з Бєльць (північ), Ренато Усатого, чия кампанія фінансувалась з Росії, ліві демонстранти заблокували рух у центрі столиці і закликали президента Ніколає Тімофті піти у відставку.
Тімофті визнав, що антиурядові протести викликані невдоволенням щодо діяльності державних установ і деяких посадових осіб, але попередив, що вони можуть бути використаними реваншистськими нео-радянськими силами, які прагнуть скористатися ситуацією, щоб зупинити європейський шлях Республіки Молдова. Минулого тижня, оголосивши, що уряд у Бухаресті надасть сусідній державі кредит у розмірі 150 млн євро, і прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта заявив, що, якщо не отримає підтримки, Молдова ризикує знову потрапити під контроль проросійських політичних сил.
