Партії шукають лідерів
Націонал-ліберальна партія Румунії, що входить до правлячого Соціал-ліберального союзу, переобрала своїм лідером Кріна Антонеску та окреслила свої цілі на наступні чотири роки. Ситуація повністю відрізняється в Демократ-ліберальній партії.
Ştefan Stoica, 25.02.2013, 15:38
Румунська політична сцена в ці дні змістилася управо з точки зору інтересу до себе. У вихідні Націонал-ліберальна партія, одна з двох основних сил правлячої соціал-ліберальної більшості, провела свій черговий зїзд, який закінчився з очікуваним результатом — Крін Антонеску був переобраний лідером більшістю голосів делегатів.
Критики Кріна Антонеску, яких, до речі, дуже мало, не зуміли протистояти ентузіазму більшості лібералів, які вважають, що саме завдяки чинному лідеру Націонал-ліберальна партія добилася безпрецедентного електорального успіху в посткомуністичній історії партії. Напередодні Крін Антонеску зробив сміливий маневр, записавши у члени партії Клауса Йоханніса, дуже популярного і харизматичного мера міста Сібіу, культурної столиці Європи у 2007 році, якого призначив на новостворену посаду заступника голови НЛП.
Йоханніса вже вважають наступником Антонеску на чолі партії, після того, як нинішній лідер стане главою держави в 2014 році, коли буде висунутий єдиними кандидатом правлячого Соціал-ліберального союзу на президентських перегонах. Учасники конгресу підтвердили, що підтримують свого партнера по коаліції, прем’єр-міністра Віктора Понту і програму урядування Соціал-ліберального союзу та озвучили бажання виграти парламентські вибори в 2016 році, коли теоретично закінчується строк дії угоди між лібералами та соціал-демократами. До тих пір, ліберали підтвердили готовність підтримувати великі проекти, такі як стимулювання приватного сектора, продовження адміністративної реформи та внесення змін до Конституції.
Якщо НЛП переживає свій зірковий час, інша політична сила правого спрямування — Демократ-ліберальна партія лише почала тернистий шлях політичної реконструкції. Виборчі поразки звели майже нанівець її роль на політичній сцені країни, хоча, в принципі, з опозиційних позицій вона мусить вести боротьбу із владою. Наразі, однак, бої йдуть всередині партії, зокрема за крісло лідера демократ-лібералів. Подальша доля політичної сили має бути вирішена на конгресі 23 березня. Три табори борються за перевагу.
Перший очолює нинішній лідер Васіле Блага, представник старої гвардії, мало або зовсім не харизматична фігура, але із впливом на філії. В цьому його головна перевага. Його основною проблемою є, однак, прояви антипатії з боку колишнього лідера демократ-лібералів, президента Траяна Бесеску. Останній сприймає Василя Благу як людину, яка хоче вивести ДЛП з-під свого впливу. Глава держави заявив про свою підтримку супротивниці Благи, Елени Удрі, головного представника пропрезидентського крила партії.
І аби ще більше ускладнити ситуацію, до перегонів долучився ще один кандидат, колишній міністр юстиції, європарламентарій Моніка Маковей. Людина з близького оточення Траяна Бесеску, Моніка Маковей є представницею реформістського крила партії, що бажає покінчити зі старою практикою в Демократ-ліберальній партії. Аналітики, які ще вірять в шанси демократ-лібералів на оновлення, повязують їх із здатністю партії вийти з тіні опікунської постаті Бесеску, та петеворитися на справжню незалежну політичну силу.
