Прем’єр-міністр Д.Чолош про ситуацію мігрантів
Румунія повністю визнає загальну відповідальність за управління потоком біженців, - заявив прем'єр-міністр Дачіан Чолош на саміті ООН, присвяченому кризі з мігрантами.
România Internațional, 21.09.2016, 12:17
Актуальна проблема, якій досі не були здійснені рішення -
драма кількох десятків мільйонів мігрантів на нашій планеті – стала предметом
численних дискусій на саміті ООН в Нью-Йорку.
За кілька місяців до завершення президентського терміну лідер
Білого дому Барак Обама сказав, що людство переживає «кризу епічних пропорцій»,
і закликав світових лідерів уявити собі свої сім’ї на місці біженців. Обама висловив
задоволення тим, що держави, які беруть участь в саміті зобов’язалися прийняти
більше 360 тис біженців в цьому році, що майже удвічі більше ніж в 2015 році, і
наголосив на тому, що багаті країни повинні зробити більше, щоб допомогти втікачам
із зон конфлікту.
Від імені Румунії прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив з
трибуни ООН, що світ має у своєму розпорядженні необхідні засоби, щоб впоратися
з кризою з біженцями. «Бухарест, – каже глава румунського уряду, – повністю
визнає загальну відповідальність за управління потоком біженців і має як ресурси,
так і політику, спрямовану на підтримку зусиль міжнародної спільноти.»
Дачіан Чолош: «Крім цього Румунія надала гуманітарну
допомогу на двосторонній основі державам, в яких гостро стоїть питання
міграційної кризи: Туреччині, Йорданії, Лівану, Іраку та Афганістану. У тісній
співпраці з міжнародними гуманітарними організаціями Румунія пропонує біженцям
шанс на нове життя, даючи їм тимчасове житло в Транзитному центрі, що
знаходиться у Тімішоарі.»
Наш кореспондент в США передає, що прем’єр-міністр Чолош зазначив,
що окрім допомоги гуманітарного, освітнього і трудового характеру, румунська
влада надає всім дітям іноземних громадян, які отримують притулок в Румунії ті самі
права на освіту, що й румунські діти. Він пояснив, що Румунія, як держава-член
ЄС підтримала рішення про перерозподіл біженців та їх розселення на
добровільній основі.
Як і більшість країн Центральної та Східної Європи,
Румунія неохоче сприйняла ініціативу про так-звані обов’язкової квоти
іммігрантів. Угорщина і Румунія, Болгарія і Словаччина не мають досвіду в
управлінні такими проблемами. На відміну від багатьох країн Західної Європи, ці
країни ніколи не мали ні колоніальних володінь, звідки б приходили мігранти, ні
рівня життя, який би приваблював громадян неєвропейських країн, ні чисельну
етнічну громаду мусульманського віросповідання.
Так само як Будапешт і Варшава, офіційний Бухарест
постійно наполягав на запровадженні системи добровільних квот біженців і виступив
проти обов’язкових. «Ми не говоримо про цифри, а про людей», – наголосив ще рік
тому президент Клаус Йоханніс відхиляючи пропозицію, яку він охарактеризував як «бюрократично,
по-бухгалтерськи, підраховані квоти, без обговорення цього питання з
державами-членами» .
