Огляд найголовніших подій 2025 року
Яким був для Румунії рік, що минув? Огляд основних подій, які створили картину 2025 року…
Роксана Васіле і Христина Манта, 03.01.2026, 14:00
Бурхливий політичний рік
1 січня 2025 року Клаус Йоханніс усе ще обіймав посаду президента Румунії, хоча вже завершив свій другий і останній конституційно дозволений термін. Виконавчу владу формувала коаліція – Соціал-демократична партія (СДП), Націонал-ліберальна парітя (НЛП) і Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) — попри те, що 2024 року були заплановані всі типи виборів: до Європарламенту, місцеві, парламентські та президентські, а суспільні очікування змін були відчутними.
Скасування президентських виборів у грудні 2024 року, які вже тривали, через імовірне втручання Росії на користь незалежного сувереніста Келіна Джорджеску, що лідирував у вподобаннях виборців, глибоко сколихнуло політичне життя країни. Після цього Конституційний суд постановив, що президент Йоханніс, який мав залишити посаду 21 грудня 2024 року, може залишатися на ній до обрання наступника. У середині лютого 2025 року він оголосив про відставку, пояснивши рішення бажанням уникнути політичної кризи, яку могло спричинити його усунення з посади — процедуру, ініційовану націоналістичною опозицією і доведену до фінальної стадії в парламенті.
Згідно з Конституцією, обов’язки тимчасового президента перейшли до тодішнього голови Сенату Іліє Боложана. Тим часом президентські вибори перенесли на 4 і 18 травня 2025 року. Кампанія проходила в умовах нестабільності та протестів проти грудневого скасування виборів. Келіну Джорджеску заборонили знову балотуватися через відкриття кількох кримінальних проваджень. Натомість у виборах узяв участь лідер націоналістичного АОР Джордже Сіміон, однак очікуваного успіху не здобув. Другий тур 18 травня виграв мер Бухареста, незалежний проєвропейський політик Нікушор Дан, який, набравши понад 53 відсотки голосів, став новим президентом Румунії.
Приблизно за місяць після президентських виборів сформували нову урядову коаліцію у складі СДП, НЛП і ДСУР, до якої приєднався Союз порятунку Румунії (СПР), що раніше перебував в опозиції. Прем’єр-міністром став ліберал Іліє Боложан. За перші пів року роботи уряд не уникнув гучних скандалів. Один із віцепрем’єрів, бізнесмен Драгош Анастасіу, подав у відставку на тлі звинувачень у причетності в минулому до корупційної справи. Міністр оборони Іонуц Моштяну залишив посаду через неясності щодо своєї вищої освіти, а міністр освіти Даніель Давід вийшов зі складу уряду напередодні Різдва. Після президентських виборів вакантне крісло мера столиці за результатами часткових місцевих виборів 7 грудня посів ліберал Чіпріан Чуку.
Реформи, жорстка економія та протести
Після завершення виборчого циклу 2024–2025 років урядова програма, з якою кабінет Іліє Боложана розпочав роботу в червні 2025 року, була відповіддю на фіскально-бюджетну кризу. Головною метою стало оздоровлення державних фінансів і скорочення найбільшого дефіциту в Європейському Союзі.
Починаючи з літа, уряд підвищив ставки ПДВ, збільшив акцизи на пальне, запровадив 10-відсотковий внесок на медичне страхування для пенсіонерів із пенсіями понад 3000 леїв, підвищив педагогічне навантаження та скоротив кількість шкільних і студентських стипендій. Було встановлено 10-відсоткове скорочення видатків центральної адміністрації та зменшення кількості посад у місцевій владі на 30 відсотків. Паралельно ухвалили рішення про запровадження з 2026 року нових місцевих податків і зборів, майже вдвічі вищих за попередні.
З метою економії коштів коаліція СДП–НЛП–СПР–ДСУР узяла на себе відповідальність у парламенті за реформу спеціальних пенсій суддів і прокурорів — ключовий етап у Національному плані відновлення та стійкості (НПВС), ухваливши закон про скорочення їхніх привілеїв. Дискусії навколо пільгового статусу цієї професійної групи посилили суспільне невдоволення, а документальний фільм онлайн-видання Recorder додатково загострив ситуацію, порушивши тему приховування корупційних фактів. Це спричинило вимоги відставок і нових реформ у судовій системі.
Рахова, Палтіну або катастрофи, яких можна було уникнути
2025 рік позначився низкою серйозних соціальних потрясінь. Восени в Бухаресті вибух, імовірно спричинений помилкою газорозподільної компанії, зруйнував житловий будинок. Загинули три людини, п’ятнадцять дістали поранення, сотні залишилися без житла.
На півдні країни понад 100 тисяч людей протягом кількох днів не мали доступу до питної води після спорожнення дамби Палтіну для ремонту. Криза, що зачепила й енергетичну систему, стала наслідком запізнілих рішень та браку інституційної координації на найвищому рівні. Влітку катастрофічні повені, спричинені рясними опадами в повітах Сучава та Нямц, призвели до загибелі трьох людей у Сучаві та завдали шкоди понад 2500 постраждалим. Близько 600 будинків було зруйновано або пошкоджено, знищено транспорт, серйозно постраждали дороги, електромережі, системи водопостачання та каналізації.
Повноцінне членство у Шенгенській зоні
1 січня 2025 року зовнішній кордон європейського простору вільного пересування повністю змінився після приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами. Повітряні та морські кордони були відкриті ще в березні 2024 року. Таким чином, було відновлено довгоочікувану нормальність, адже Румунія понад десятиліття відповідала всім технічним критеріям членства.
Велике освячення Національного собору в Бухаресті
26 жовтня 2025 року відбулося велике освячення Національного собору в Бухаресті — кульмінація заходів із нагоди 140-річчя визнання автокефалії та 100-річчя піднесення Румунської православної церкви до рангу патріархату. Собор, символ національної та духовної ідентичності, є одним із найбільших у православному світі, має найбільший у світі іконостас і найбільшу колекцію мозаїк у своєму інтер’єрі.
Спортивні досягнення
Для Румунії 2025 рік став одним із найуспішніших за останні три десятиліття в індивідуальних видах спорту. Давід Поповіч виборов золото чемпіонату світу в Сінгапурі на дистанціях 100 і 200 метрів вільним стилем. Важкоатлетка Міхаєла Камбей здобула золото в усіх дисциплінах на чемпіонаті Європи в Кишиневі, а на чемпіонаті світу в Норвегії виграла золото в ривку, встановивши новий європейський рекорд. Гімнастка Ана Бербосу завоювала щонайменше чотири медалі на чемпіонаті Європи в Лейпцигу: одну золоту, одну срібну та дві бронзові.
У командних видах спорту румунські веслувальники зберегли високий рівень, настільний теніс підтвердив стабільні результати, а національна збірна з футболу вийшла до плей-оф чемпіонату світу.
