Чи братиме Румунія участь у Раді миру?
Бухарест вирішує, чи прийняти запрошення, отримане від президента Румунії Нікушора Дана, взяти участь у першому засіданні Ради миру. На перший погляд просте рішення, але насправді дуже складне.
Сорін Йордан і Христина Штірбець, 09.02.2026, 16:40
Президент Румунії Нікушор Дан був запрошений взяти участь у першому засіданні Ради миру, структури, організованої та просунутої президентом Сполучених Штатів Америки Дональдом Трампом. На зустрічі, яка відбудеться у Вашингтоні 19 лютого, вже підтвердив свою присутність прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, близький соратник американського лідера. Угорщина, до речі, є однією з держав, які вже приєдналися до Ради, очолюваної США. Румунія отримала офіційне запрошення долучитися до таких країн як Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Єгипет, Туреччина, Індонезія, Пакистан або Катар.
Бухарест повідомив, що після отримання запрошення розпочав переговори з американською адміністрацією, щоб з’ясувати, чи сумісна Хартія Ради миру з міжнародними зобов’язаннями, які вже взяла на себе Румунія. «Рішення щодо участі буде прийнято після обговорень з американськими партнерами щодо формату зустрічі для таких країн, як Румунія, які на даний момент не є членами Ради, але бажають приєднатися за умови перегляду Хартії», – пояснив Нікушор Дан.
Однак рішення пов’язане не тільки з технічними, а й з фінансовими аспектами, оскільки постійне членство в Раді миру передбачає значні витрати в розмірі 1 мільярда доларів. Більше того, позиція Сполучених Штатів Америки щодо різних аспектів зовнішньої політики та безпеки, таких як мінімізація ролі, яку відігравали держави-члени НАТО під час війни в Афганістані, небажання однозначно підтримати Україну перед агресією Росії та територіальні претензії Вашингтона щодо Гренландії, території, що належить Данії, змусили традиційних союзників США відмовитися від запрошення.
Так, Велика Британія оголосила, що поки що не приєднається через побоювання щодо можливої участі Росії, а Франція повідомила, що не має наміру приєднуватися «на цьому етапі», попередивши, що цій Раді можуть бути надані повноваження, які підірвуть існуючі механізми Організації Об’єднаних Націй. Норвегія, Швеція і, нещодавно, Нова Зеландія аргументували, що ініціатива суперечить міжнародному праву та встановленим багатостороннім рамкам. Днями і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні остаточно виключив участь своєї країни через конституційні питання. Зокрема, він зазначив, що Конституція Італії не дозволяє країні приєднуватися до організації, очолюваної єдиним лідером.
А Раду миру очолюватиме сам Дональд Трамп, який має виконавчу владу. Рада миру була спочатку створена для відбудови Сектора Газа, але під час її запуску в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент США заявив, що ця міжнародна організація буде займатися й іншими глобальними конфліктами. Саме такий підхід змушує важливі країни відмовлятися від участі, побоюючись, що ця структура є нічим іншим, як «приватним клубом» і спробою американського президента замінити ООН, організацію яку він критикував ще з першого терміну свого президентства.
