Європейська петиція про порятунок бджіл

Бджоли, а також інші запилювачі є незамінними для збереження екосистем і біорізноманіття. До третини виробництва харчів для людей та дві третини щоденних фруктів і овочів покладаються на роботу бджіл та інших комах...

Єуджен Корояну, 29.10.2021, 08:53

Петиція, спрямована на порятунок бджіл, зібрала необхідну кількість підписів для розгляду Європейською комісією. Ініціатива «Зберігайте бджіл і фермерів» набрала понад 1 мільйон підписів, повідомляється на її вебсайті.

«Той факт, що нам це вдалося, незважаючи на численні обмеження, спричинені кризою COVID-19, свідчить про те, наскільки багато людей закликають до зміни аграрної політики», – заявила Вероніка Фейхт, представниця Мюнхенського інституту навколишнього середовища, одна з організаторів кампанії.

У петиції вимагається, щоб законодавство ЄС передбачало поступову відмову від синтетичних пестицидів, відновлення біорізноманіття та припинення орієнтації на промислове сільське господарство.

У Румунії було зібрано понад 31 тисячу підписів, що на 30 відсотків більше за необхідний для країни мінімальний поріг. Петицію ініціювали 90 організацій із 17 країн Європейського Союзу. Вони вимагають до 2030 року скоротити використання синтетичних пестицидів у сільському господарстві на 80 відсотків, а до 2035 року повністю відмовитися від них. Серед ініціаторів – Федерація румунських бджільницьких асоціацій Romapis.

Ми запитали заступника голови цієї організації Константіна Добреску, чому потрібен такий підхід.

«Така ініціатива дуже потрібна, тому що бджоли, і не тільки бджоли, усі комахи-запилювачі перебувають у стані занепаду. Це науково доведений процес, який має дуже важливі довгострокові наслідки на багатьох рівнях. Були проведені дослідження, наприклад, у Німеччині, на заповідних територіях, де не практикується інтенсивне сільське господарство, що ґрунтується на інтенсивному використанні пестицидів та монокультур. Отже, у такому регіоні за 30-річний період спостерігалося скорочення приблизно на 70 відсотків маси запилювачів, тобто комах.

Комахи так чи інакше перебувають в основі харчового ланцюга. Коли комахи зникають, це ніби планктон зникає з моря. Все життя опиняється під загрозою, в тому числі наше, людське. Це не жарт.

Ви можете уявити собі, що відбувається в сільськогосподарських районах, де ведеться промислове землеробство з використанням великої кількості пестицидів. Страждають бджоли, страждають і пасічники. Але подумайте про джмелів, про одиноких бджіл. Їх ніхто не захищає. Отже, вони зникають, види зникають, і це втрати з надзвичайно важливими наслідками».

Бджоли та інші запилювачі є незамінними для збереження екосистем і біорізноманіття. До третини світового виробництва продуктів харчування для людей та дві третини фруктів і овочів, які щодня споживаються, залежать від роботи бджіл та інших комах.

Проте їхньому існуванню загрожують постійне забруднення пестицидами та втрата середовища проживання через промислове сільське господарство, наголошує Федерація румунських бджільницьких асоціацій.

У петиції також наголошується, що природні екосистеми сільськогосподарських територій необхідно терміново відновити, щоб сільське господарство стало одним із ключових чинників відновлення біорізноманіття. Для цього фермерам потрібна підтримка під час переходу до агроекологічних методів господарювання.

Необхідно віддавати перевагу малим, різноманітним і стійким господарствам, а також розширювати органічне землеробство. Крім того, слід сприяти навчанню та дослідженням у сфері сільського господарства без використання пестицидів і генетично модифікованих організмів, йдеться у петиції.

Константін Добреску пояснює:

«Сільське господарство віддає належне агрохімічній промисловості. У сучасній сільськогосподарській практиці сформувалися певні звички, які передбачають масове використання цих пестицидів, які набагато токсичніші, ніж пестициди перших поколінь. Отже, від покоління до покоління вони стають набагато небезпечнішими для комах, але й для населення. Хочемо ми того чи ні, пестициди також містяться в продуктах харчування.

Ідея про те, що без цих отрут неможливо вести сільське господарство, абсолютно хибна. Є наукові дослідження, які показують, що Європа є самоокупною з точки зору виробництва продуктів харчування. Очевидно, це потребує певних змін у способі мислення. Наприклад, не їсти м’ясо частіше двох разів на тиждень. Тобто зменшити значення тваринництва таким чином, щоб перейти до більш послідовного рослинництва в умовах екологічного землеробства.

Тому органічне землеробство можливе. Фермери, які вже обрали цей спосіб виробництва, знають цю тему, вони знають, що це можливо. Вони знають, що ідея про те, що без пестицидів люди помирали б від голоду, неправильна, хибна, це навіть брехня».

Європейська громадянська ініціатива була запроваджена Лісабонським договором. Вона дозволяє одному мільйону громадян щонайменше з чверті країн-членів ЄС звернутися до Європейської комісії із закликом подати законодавчі пропозиції у сферах, що належать до компетенції виконавчої влади ЄС.

Однак державам-членам знадобився час для створення механізмів сертифікації заяв про підтримку, тому громадяни змогли подавати такі ініціативи лише з 1 квітня 2012 року.