Міський лебідь
Старі колони на зарослій бур'янами алеї, біля води... і витончена фігура балерини - білого лебедя... Так можна коротко описати фотопроект Urban Swan або Міський лебідь, ініційований фотографом Андреєм Міхаєм Крістіаном, що підкорив Інтернет...
Ana-Maria Cononovici, 29.08.2017, 07:47
Старі колони та зарослі бур’янами алеї, біля води… і витончена фігура балерини – білого лебедя. Потім та сама мрійлива балерина-білий лебідь, на одній з алей бухарестського парку. Або чорний лебідь, що вистрибнула зненацька на вулицю, як правило, досить багатолюдну. І багато інших світлин. Або лебедятко в
численних іпостасях. Так можна коротко описати фотопроект Urban Swan або Міський
лебідь, ініційований фотографом Андреєм Міхаєм Крістіаном, що в останні місяці підкорив Інтернет.
Ми
попросили молодого фотографа розповісти про цей проект: Цей проект підкорив
Інтернеті, але мене найбільше радує те, що він полонив серця людей. Проект
називається Urban Swan або Міський лебідь і має в основі ідею успіху. Точніше його метою було проілюструвати ідею успіху, а також спонукання проаналізувати
людину, перш ніж її критикувати. Багато людей, які досягають успіху докладають
для цього величезні зусилля, які ми
навіть не помічаємо. Ми захоплюємося і критикуємо судячи з побаченого, але це
завіса. Я вирішив підкреслити цю ідею з допомогою фотографії і так ініціював
цей проект. Балерини є уособленням витонченості, грації, а вулиці
столиці, де були зроблені світлини зображають повсякдення, тобто години важкої
праці для здобуття успіху. Це сильний контраст і саме тому я хотів, щоб все
було в антитезисі. Проект побудований на антитезисі, на протилежності кольорів,
на протилежності пір року і складається з трьох частин. Чорне, Біле і Початки.
А в головній ролі виступають дві балерин: одна наприкінці кар’єри, а інша – на
початку.
Фотограф Андрей Міхай Крістіан розповів
про балерин, які взяли участь у цьому проекті: Перші дві частини, Чорне і Біле, були зроблені з Анамарією. Ми були знайомі, я знав, що вона балерина та
розповів, що хочу зробити. Вона одразу прийняла мою пропозицію і разом ми
створили сценарій та обрали місця для фотосесії в Бухаресті. Я пам’ятаю,що
перші фотографії ми зробили взимку, в морозну погоду, а вона була одягнена в
чорну прозору сукню балерини і виконувала художні рухи на очах перехожих, які
зупинялися, щоб помилуватися і тремтіли від холоду. Від морозу у мене руки
просто прилипали до фотокамери, але її амбіція змушувала мене не звертати на це
увагу, фотографувати кожен момент. Через п’ять місяців прийшла черга другої
частини, яка була зроблена в нестерпну спеку. Те саме місце, той самий
ентузіазм з нашого боку, але все було в антитезисі.
І коли проект, здавалося, закінчився,
фотограф раптом вирішив його продовжити. Коли музи не сплять, їм місяць шепоче
гарні ідеї. Говорить Андрей Міхай Крістіан. Після того як були зроблені ці дві
частини проекту, після його фактичного завершення і опублікування на сайті, що
просуває різні ідеї, він набрав особливу популярність в Інтернеті. Хоча мені це дуже
сподобалося, я вже планував поставити крапку. Але одна моя знайома запитала
мене чи не хочу я сфотографувати дуже виразну дівчинку, яка займається балетом
з п’ятирічного віку. І тоді мене осяяло, я сказав собі, що дитина, своєю
невинністю може найкраще проілюструвати основну ідею проекту, а саме: контраст
між міським життям, що припускає багато годин роботи і успіхом, виповненням
мрії. Так народилася третя частина проекту, яка називається Початки.
Реальною
метою проекту було проілюструвати роботу, спрямовану на закріплення досягнутого
успіху, а обрані балерини представляють різні етапи професійного розвитку, але
ту саму відданість. Із подробицями – Андрей Міхай Крістіан: З-поміж балерин Анамарія, кар’єра
якої вже наближається до завершення, почала займатися художньою гімнастикою у
п’ятирічному віці як хобі, що переросло в професію. У спортивному плані до 17
років вона завоювала чимало нагород у національних і міжнародних змаганнях з
художньої гімнастики як в командному, так і в індивідуальному заліках. Вона
двічі брала участь в Міжнародному цирковому фестивалі в Монте-Карло, виграла
Бронзового клоуна з цирковою трупою, тобто зуміла зробити успішну кар’єру в
цій сфері. І у другої балерини, маленької Анки Бертяну все ще поперду. Вона
почала уроки балету теж у п’ять років і має всі шанси стати зіркою. Я твердо
вірю в неї. Вона, своєю невинністю, несподівано зробила проект більш цікавим.
І хоча Андрей Міхай Крістіан почав проект, тому що відчув натхнення поділитися з іншими своїми
думками, не шукаючи визнання, звичайно, що позитивна оцінка в міжнародних
засобах масової інформації принесла йому особливе задоволення: Якщо перші дві
частини буле досить популярними, коли я опублікував останню частину – була
вибухова реакція. Завдяки цій частині проект відзначили в Нью-Йорку, про нього
написали у Huffington Post та багатьох інших публікаціях, і це мене надзвичайно
радує.
Зараз Андрей Міхай Крістіан активно розвиває інші фотопроекти, з яких ми спробуємо
спокусити вас тим, головним героєм якого є маленьке лебедятко Анка Бертяну, що символізує
початок. «Мріючи в пилу сцени» – так називається цей проект, який, здається,
користується тією ж популярністю, що і перший.
