ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Бухарестський міжнародний літературний фестиваль

Бухарестський міжнародний літературний фестиваль став приводом для любителів літератури зі столиці Румунії зустрітися з важливими авторами сучасної літератури з Великобританії, Ізраїлю, Хорватії, Сербії, Ямайки та Румунії.

Бухарестський міжнародний літературний фестиваль
Бухарестський міжнародний літературний фестиваль

, 04.01.2014, 10:03

Перший вечір Бухарестського міжнародного літературного фестивалю, який відбувся в столичному Клубі селянина, розпочався з одного з романів ізраїльської письменниці Зеруї Шалев “Чоловік та дружина”, перекладений румунською мовою видавництвом “Поліром”. “Визнана на мінажнародному рівні ще з її дебютного роману “Любовне життя”, письменниця Зеруя Шалев пропонує нам у романі “Чоловік та дружина” роздуми надзвичайної поетичної сили про ревнощі, біль та зречення” — пише “Library Journal”. І “Publishers Weekly” згадує досягнення Зеруї Шалев: “Роман Зеруї Шалев є безперервним потоком свідомості, в якому нам передаються уривки з розмов, сімейних сварок та любовного шепоту.”



Одне із запитань, поставлене чотирьом гостям, двом парам письменників — Зеруї Шалев та Еялю Меггеду (з Ізраїлю) та Чечілії Штефенеску й Флоріну Яру (Румунія), було про те, чому нещастя має скоріше всього творчий потенціал, аніж щастя? Модераторами дискусії була теж пара — письменниця Адела Гречану та журналіст Матей Мартін. Повертаючись до роману Зеруї Шалев “Чоловік та дружина”, Уді та Наама є двома людьми, які виросли один біля одного, проте протягом цієї спільної дороги спілкування між ними було перерване, а спільне життя поруч з їхньою донькою Нога розділяється між ревнощами, гнівом та відчуттям провини.



Поступово виявляється, що вся основа, на якій був побудований цей шлюб, є кволою, уявлення ідилічної любові, пережитої ними в підлітковому віці, було лише ілюзійною оболонкою нереалізованого сімейного життя. Зеруя Шалев пояснює, чому нещастя дає їй в письмі більше потенціалу, аніж щастя: “Нещастя більш творче, ніж щастя. Нещастя мотивує нас, приводить в дію зміну, зрушує речі. Це мотив, через який в багатьох моїх книгах я говорю про кризи. Проте криза є лише початком. Важливим є те, що спричиняє її. Після кризи ти маєш можливість змінитися, відновитися. Однією з моїх цілей письменника є супроводжувати моїх героїв не по дорозі до щастя, а по дорозі зміни на краще.”



Для Еяла Меггеда, журналіста, поета та прозаїка, професора курсу творчого письма, лауреата важливих літературних премій, серед яких і премії “Macmillian”, його варіант відрізняється: “Я не вважаю, що нещастя корисне для натхнення. Коли я нещасливий, я рідко пишу. Найгарніший комплімент, який я коли-небудь отримував, прийшов від читачки моєї останньої збірки ”End of the Body”, яка була хвора на рак. Вона написала мені, що, прочитавши книгу, знайшла мотивацію жити далі. Це означає, що іноді, коли описуєш нещасливу ситуацію, ти даєш читачеві не біль, а щастя.”



Письменниця Чечілія Штефенеску має іншу думку: “Драматичні ситуації створюють конфлікти, і нам приємно брати участь у цих конфліктах. Нещасливі ситуації змушують тебе зняти маску і якось проявити себе. Іноді ти смішний, ти злий на самого себе, ти намагаєшся, частіше всього безсильно, повернути той щасливий момент. Я не зреклася всіх своїх ілюзій, але від ілюзії, що щастя може тривати, я була змушена відмовитися. Щастя — це момент, він не триває довго. Ми б стали нездоровими, ми б жахливо страждали бути постійно щасливими.”



Письменник Флорін Яру розділяє цю думку: “Це питання граматики. У граматиці щастя є обмежувальним, воно має тільки прикметники, тільки якості. Але ми шукаємо щастя, незважаючи ні на що. Все-таки, і я маю на увазі особливо літературу, щастя є статичним, воно не має конфлікту, отже не може розвинути драматичного ядра. По-друге, читачі споживають нещастя і це їх естетично задовольняє. Якщо публіка шукає нещастя в книгах, вони стають вигідними, і ми, автори, знаємо це.”



Після того, як кожен з письменників вибрав один із варіантів, дискусія продовжилася такими ж цікавими запитаннями. Які переваги існують у шлюбі між двома письменниками? Скільки захоплення, розуміння, змагання чи заздрощів у парі, де обидва партнери пишуть? Які травми може завдати література шлюбові? Бухарестський міжнародний літературний фестиваль став приводом для любителів літератури зі столиці Румунії зустрітися з відомими авторами сучасної літератури з Великобританії, Ізраїлю, Хорватії, Сербії, Ямайки та Румунії.

Тимчасова виставка «Подорож у потойбічне життя. Стародавні похоронні ритуали у регіоні Варна»
Світ культури Субота, 28 Лютого 2026

Виставка «Подорож у потойбічний світ»

Бухарестський муніципальний музей (MMB) представляє тимчасову виставку «Подорож у...

Виставка «Подорож у потойбічний світ»
Фільм
Світ культури Субота, 21 Лютого 2026

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»

У 89 років Марина Войку залишається чарівною та напрочуд молодою душею. «Нічні...

Марина Войка, головна героїня фільму «Нічні метелики»
виставка Why We Should All Be Feminists
Світ культури Субота, 14 Лютого 2026

Виставка Чому ми всі повинні бути феміністками/феміністами

Після успіху виставки «Touch Nature» у 2024 році куратори Сабіне Фелнер та Алекс Іон Раду...

Виставка Чому ми всі повинні бути феміністками/феміністами
Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець
Світ культури Субота, 07 Лютого 2026

Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець

Починаючи з лютого цього року, сучасний танець стає місцем зустрічі мистецтва,...

Програма «CRESC» — освіта та терапія через танець
Світ культури Субота, 31 Січня 2026

Програма «Культиватори життя»

Програма «Культиватори життя», започаткована бухарестською організацією...

Програма «Культиватори життя»
Світ культури Субота, 24 Січня 2026

Андрей Епуре дебютує з фільмом «Не дай мені померти»

Якщо минулого тижня ми представили фільм «Молочні зуби», то в сьогоднішній...

Андрей Епуре дебютує з фільмом «Не дай мені померти»
Світ культури Субота, 17 Січня 2026

“Молочні зуби” – віха сучасного румунського кіномистецтва

У 2022 році Міхай Мінкан дебютував фільмом «На північ», натхненним реальним...

“Молочні зуби” – віха сучасного румунського кіномистецтва
Світ культури Субота, 10 Січня 2026

2025 рік у культурі – віхи та зустрічі

Протягом року ми багато розповідали про кіно та образотворче мистецтво —...

2025 рік у культурі – віхи та зустрічі

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company