Музей румунського селянина під час карантину через коронавірус

Національний музей румунського селянина розпочав серію цифрових проєктів, які розгортаються виключно в Інтернеті, в рамках більш масштабної програми, чиїми основними завданнями є диверсифікація культурної пропозиції та адаптація її до нового стану справ..

Monica Chiorpec, 02.05.2020, 13:04

Національний музей
румунського селянина розпочав серію цифрових проєктів, які розгортаються виключно в Інтернеті, в рамках більш масштабної програми, чиїми основними завданнями є диверсифікація культурної
пропозиції та адаптація її до нового стану справ, враховуючи пандемію, з якою стикається
вся планета.

Грайливий словник
сільського життя, Вечірні історії … Національного музею румунського селянина, Музей румунського селянина надихає мене, Домашнє вдома: спільні історії та #Особисто – це лише кілька назв проєктів, які пропонують такий новий підхід і, водночас, мостик зв’язку між домашньою аудиторією та Національним музеєм
румунського селянина. Іріс Шербан, координатор Архіву відеозаписів Національного музею румунського селянина, пояснює: «Отже, ми дуже просто поставили собі запитання
– і дозволили собі захопитися цим викликом – що ми робимо в цьому контексті? Наші
основні ресурси, до речі, нечисленні і дуже прості, але й дуже потужні, на мій погляд: креативність, ноу-хау та відповідь на запитання що ми маємо під рукою і що ми можемо з усім
цим збудувати?. Таким чином, ми зібрали декількох колег
з різних відділів, чи то колеги, які працюють в галузі дослідження та документації, чи то колеги, які працюють в архіві, або колеги, які працюють у департаменті, що займається музейною освітою дітей, підлітків та дорослих. Ми разом
продумали програму, що складається з низки конкретних заходів, які
відбуватимуться протягом обмеженого періоду виключно в онлайн-середовищі, а
також заходів, які можуть продовжуватися у середньо- та довгостроковій перспективі. Таким чином, коли ми
повернемося до нормального стану, хоча ми ще не знаємо, що це означає, і коли це станеться, ми зможемо продовжувати ці проекти в автономному режимі.»

Ідеї ​​дослідників,
архівістів та музейних педагогів, які продумали цю культурну програму під час ізоляції, могли б бути продовжені після повернення до нормальної діяльності
Національного музею румунського селянина через виставки та публікації, що
висвітлюють всю цю онлайн-взаємодію установи з громадськістю. До тоді домашні друзі Музею запрошенізробити свій внесок у те, що пропонує Архів відеозаписів Національного музею румунського селянина через проєкт під назвою #Особисто. Іріс Шербан: «Проект «#Особисто» почався з дуже простої ідеї, з антропологічного
спостереження сучасного контексту. Пободається це нам чи ні, однак нам доведеться відступати у домашній простір, та в приватне життя домашнього простору. Ми практично щодня робимо ті самі справи, які можуть стати повторюваними, стомлюючими, іноді навіть дратуючими. Тож
виклик – як для нас, для колег нашого закладу,так і для інших установ культури, а особливо для широкої громадськості – полягає в тому, щоб по-різному дивитися на предмети з нашого оточення, тому що будинок кожного з нас – це світ сам по собі, який приховує всілякі історії, всілякі спогади і
який, власне, є частиною життя, яке день у день споживається по-різному в ці часи».

Чому розширений музей у
віртуальному середовищі, з предметами, настільки знайомими для існування
кожного з нас, запитали ми? Тому що вони являють
собою спадщину саме по собі, домашню спадщину: «Питання, що стало рушійною силою цього
виклику, було те про які оточуючі предмети варто розповісти? Будь то дрібні предмети, чи це предмети більшого розміру, отримані в подарунок, зібрані, куплені, які носять нас думкою до екзотичних місць, або які зібрані з якомога банальніших місць, вся ця амальгама предметів з нашого оточення, це насправді невелика спадщина, як ми її назвали, але спадщина, яку варто передавати і зберігати. Насправді це
стрибок, при якому кожен з нас робить свій внесок і надсилає фотографію цього предмету та історію про нього.»

У цей період ізоляції
вдома важлива не тільки взаємодія з конкретними предметами, але й зміцнення міжособистісних стосунків всередині сім’ї.
Через Вечірні історії … Національного музею
румунського селянина,дітей, але й їхніх батьків запрошують кожного понеділка, середи та п’ятниці
ввечері слухати, уявляти та спілкуватися.
Про це розповідає Валентина Бику, спеціаліст відділу Музейна освіта»: «Це розділ
з аудіо розповіддями, де ставимо наголосна прослуховуванні. Це вечірній момент, який звертається як до дітей, так і до батьків, в
якому представлені моїми колегами з
декількох відділів Музею, короткі селянські історії, легенди та народні казки. Ми вибрали ці історії, тому що більшість з них уже відомі батькам і представляють
вихідну точку в діалозі з дітьми.»

Підхід до заохочення креативності, характерний для Національного музею румунського селянина, породив проєкт під назвою Національний музей румунського селянина надихає мене. Театр, візуальна та звукова імпровізація та навіть
складання щоденника пандемії є викликами для дітей та дорослих: «Ми пропонуємо аудиторії взаємодіяти з нами, надсилаючи нам власну творчу
діяльність у кількох розділах. Ми продумали розділ домашнього кінотеатру, з рубриками, що зазвичай транслюються у вихідні, в недільні вечори. Йдеться про те, що діти допомагають
батькам поставити театральну виставу, в якій їм рекомендується створити виставу, користуючись
оточуючими предметами їх будинку або рушаючи від гри з тінями на стіні. Дітям
пропонується співати, додавати та вигадувати звуки та виконувати ролі разом із їхніми батьками».

Що стосується продовження
в онлайн-середовищі існуючих проектів, то
«Музей в коробці» є одним із таких прикладів.
Валентина Бику розповідає: «Інший наш розділ – це «Музей в коробці», тому що це період, коли ми не можемо фактично відвідувати музеї, але у нас дуже багато ідей, і ми пропонуємо дітям створювати вдома власні виставки, власні музеї. Вони можуть цього зробити або за допомогою стін свого будинку, або навіть за допомогою банальної коробки. Якщо
вони хочуть принести й цифровий
компонент, ми можемо надати їм короткі підручники щодо створення анімації,
використовуючи техніку стоп-руху. По суті, це цифрове пристосування анімаційної
майстерні, що відбувається в Музеї румунського селянина».

Усі проекти, запропоновані
виключно для онлайн-середовища, впродовж цього періоду здійснюються на
веб-сайті Національного музею румунського селянина та на сторінках Facebook та
Instagram різних відділів установи.