CATANE – дебют Іоани Міскіє в повнометражному кіно
Після успішного міжнародного туру, світової прем'єри на IFFI Goa в Індії, номінації на Голлівудську премію за оригінальну музику та численних нагород за сценарій, фільм CATANE, написаний і знятий Іоаною Міскіє, нещодавно побачила і румунська публіка.
Коріна Сабеу і Христина Манта, 21.03.2026, 07:13
Після успішного міжнародного туру, світової прем’єри на IFFI Goa/ Міжнародному кінофестивалі в Індії, номінації на Голлівудську премію за оригінальну музику та численних нагород за сценарій, фільм CATANE, написаний і знятий Іоаною Міскіє, нещодавно побачила і румунська публіка. Натхненний реальними подіями та соціальними явищами, CATANE пропонує занурення в екстремальну ситуацію: село, яке вичерпало всі законні ресурси, розробляє власні стратегії виживання, обманюючи владу. У головних ролях ми бачимо Костела Кашкавала, Юлію Луминаре та Крістіана Боту, які грають ролі інспекторів, що складають комісію з розслідування справи в селі Катане.
Міжнародна преса описала фільм як «задоволення для глядачів» (Film New Europe), «поетичний, гумористичний і сатиричний» (Cineuropa) та «драматичну комедію, яка з чорним гумором показує несподіваний поворот подій» (Variety). Фільм CATANE базується на сценарії, написаному в рамках Національного університету театрального мистецтва та кінематографії «Іон Лука Караджале» (UNATC). Розробка та фінансування сценарію тривали понад десять років.
Хоча виходить з реальних фактів, що окреслюють соціальне явище, Іоана Міскіє вирішила підійти до них у комічному ключі: «Я дуже люблю жанр чорної комедії, соціальної комедії – жанр, який рідко використовується, але який я вважаю дуже цінним з художньої точки зору, особливо в Румунії, де гумор у скруті є нашою візитною карткою. Я вважаю, що він має і терапевтичну роль: ми можемо говорити про серйозні теми в розслабленій і м’якій манері. Багато хто запитував мене, чому я не перетворив його на драму, адже драми користуються міфом, що вони легше поширюються на міжнародному рівні, тоді як комедія є більш локальною. Але я думаю, що ми, митці, раді пропонувати нові формати та кінематографічні підходи.»
«КАТАНЕ» розповідає не про одну людину, а про цілу спільноту. В епоху самотності та поляризації фільм пропонує нюанси та підхід, що порушує питання соціальної справедливості та маргіналізації. Іоана Міскіє: «Я вважаю, що це необхідний фільм, бо в Румунії нам потрібно говорити не лише про окремих людей, а й про спільноти, про системи та про більші групи. Я відчуваю цю потребу більше, ніж будь-коли, в епоху самотності та соціальної фрагментації. Це філософське кредо, яке мене переслідує: я хотіла би, щоб ми досягли точки, де відмовимося від упереджень та рефлексу судити кожну людину та кожну дію окремо, бо це токсичний психологічний процес. Для цієї історії я ретельно вивчила матеріал, прочитала сотні тематичних досліджень. Є люди, які отримують соціальну допомогу і повністю її заслуговують, але є й ситуації, коли її отримують несправедливо. Однак я шукала нюанси, щоб не судити селян з фільму. Вони не є жадібними людьми, які хочуть побудувати собі вілли на соціальну допомогу, а простими людьми з невеликими пенсіями, які не в змозі сплачувати величезні податки в селі, яке застигло в часі. З цієї реальності народжуються універсальні питання про соціальну справедливість і про те, як ми можемо жити в більш справедливому світі, не маргіналізуючи певні соціальні верстви населення.»
Крістіан Бота розповів нам про свій досвід роботи з режисеркою Іоаною Міскіє, співпраця з якою розпочалася багато років тому, під час зйомок короткометражного фільму «237 років», відібраного на Palm Springs International ShortFest. Знайомство з кіновсесвітом підготувало його до цієї ролі, ролі Сільвіу Ставараке, соціального працівника-початківця, який потрапляє в спільноту з власними правилами. Актор розповів про виклики, які стоять перед персонажем, і про свободу, яку надає режисерка: «Справи стали дійсно цікавими, коли Іоана дала мені свободу імпровізувати. Не у всіх співпрацях ти отримуєш таку свободу, але мені такий спосіб роботи підходить. Мені також сподобалося, що у фільмі є чіткий і помітний поворот ситуації, і такі ключові моменти допомагають краще зрозуміти персонажа. Коли персонаж залишається в зоні неоднозначності або не дуже чітко окреслений у сценарії, відповідальність за його побудову лягає на тебе, як на актора. Але, зрештою, якщо ми не розуміємо всіх тонкощів і мотивацій персонажа, ми не можемо ні співпереживати йому, ні передавати емоції».
Іоана Міскіє вважається трендсеттером в аудіовізуальній сфері, її останні кіновсесвіти досліджують новий аудіовізуальний жанр, який називається ноетичною фантастикою (що просуває майбутнє, стимульоване еволюцією людської свідомості: Government of Children, Human Violins, Tangible Utopias). Серед багатьох інших проектів вона зняла перший стереоскопічний документальний фільм у Румунії, першу імерсивну франшизу для декількох гравців та перший фільм, який творчо інтегрує штучний інтелект.21
