Інсталяція “На кухні”
У період з 17 травня по 16 червня 2025 року в галереї Мистецька камера в центрі столиці проходить виставка-інсталяція «На кухні. Рецепти тістечок від мами» художників Ани-Крістіни Іріан і Крістіана Басси.
Йон Пуйкан і Аліна Околот, 07.06.2025, 05:42
У період з 17 травня по 16 червня 2025 року в галереї Мистецька камера в центрі столиці проходить виставка-інсталяція «На кухні. Рецепти тістечок від мами» художників Ани-Крістіни Іріан і Крістіана Басси. Крістіна Іріан —художниця, дослідниця та кураторка. Вона вивчала соціологію, візуальну антропологію та має ступінь доктора філософських наук з візуальних мистецтв. Крістіан Басса — фотограф, дизайнер, редактор і колекціонер. Разом вони пропонують особисту інсталяцію, побудовану навколо кухонного столу — місця, яке об’єднує рукописні рецепти матерів художників, сімейні фотографії і мовчазну присутність пам’яті.
Більше про інсталяцію нам розповіла художниця Крістіна Іріан. «Проста радість перебування на кухні, смакування домашніх тортів і печива залишила незабутній слід у нашому дитинстві та юності. Одного вечора я створила домашню інсталяцію, побудовану навколо кухонного столу. Вона включає предмети, які були задіяні під час приготування випічки. Я зібрала з дому ті кухонні прилади, які пам’ятаю в роботі: чашки, мірні ємності, сито, форми для печива, міксер. А на фоні поставила традиційний радіоприймач. Центр інсталяції оформлений як бутафорна кухня типової багатоповерхівки 1980–1990-х років — періоду, на якому ми хочемо знову сфокусувати увагу. Простір швидко стає неймовірно затишним, а кухня обіймає гостей, мов добра мама чи бабуся, які найчастіше приходять сюди. Стіл тут перетворюється на місце взаємної підтримки й турботи, а також спільного приготування та споживання їжі з близькими — з радістю чи тривогою.»
Крістіна Іріан також поділилася з нами історією про те, як виникла ідея цієї виставки. «Ідея перетворити рецепти маминих ласощів на мистецьку інсталяцію «На кухні», яку презентує арт-простір, ймовірно виникла з глибокого травматичного досвіду. Йдеться про втрату моєї мами — тієї людини, яка записувала рецепти та перетворювала їх для кожного з нас на тістечка та святкові торти. І про те, як сліди тих моментів з часом залишилися в домі — у фотографіях, речах чи листах. Зошити з рецептами таємничо зберегли в собі також малюнки, сімейні фотографії та інші дрібні нотатки. Нас вразило те, що ми знайшли в цих записниках із рецептами спільний фрагмент нашого життя, а також життя тих, хто приходить і занурюється в атмосферу інсталяції, або тих, хто писав нам у соцмережах про власний досвід після оголошення цього проєкту. Рецепти перетворюються на спогади, пов’язані з людьми.»
Крістіна Іріан, як соціолог і антрополог, розповіла про складність, що ховається за родинними формулами смаку. «Рукописні рецепти та пов’язані з ними жести можуть набувати різних ролей і значень залежно від місця, яке вони зайняли в житті кількох поколінь, а також від контексту їх виникнення та способу передачі. Психологічні дослідження ностальгії, викликаної смаком, свідчать, що певні аромати й запахи можуть викликати емоційні реакції та підтримувати ідентичність. Антропологічні дослідження постпам’яті та міжпоколінної травми розглядають їжу як важливий носій культурної пам’яті. Рецепти часто переживають мову. Успадковані жести, змішування інгредієнтів, дегустація та приготування страв стають мовчазними ритуалами турботи, що передаються в спадок. Вони можуть допомогти зберегти спогади поколінь, іноді навіть миттєво, від бабусь і дідусів до онуків, залежно від життєвого укладу та побуту. Вони стають міцною ланкою, особливо коли між членами однієї спільноти чи сім’ї виникає розрив або фізична відстань. Рецепти тістечок можна розглядати як форму емоційної мови. Вони залишають слід любові, турботи та дружби, адже фіксують також зв’язки між родичами, друзями чи сусідами. Книга з такими кулінарними записами мандрує крізь життя людей, через святкові моменти, а також переносить нас в інший простір. Ви практично сидите за одним столом із тими, з ким провели разом незабутні миті.»
Наприкінці інтерв’ю Крістіна Іріан розповіла про те, чого творці хочуть досягти в спілкуванні з глядачами та через цей проєкт. «Насамперед ми хочемо взаємодіяти з відвідувачами, а не просто демонструвати наш досвід як вітринний експонат. За бажанням вони можуть долучитися до колективного архіву спогадів, фотографій і рецептів тістечок. Ми прагнемо втілити це міждисциплінарне дослідження у візуальний і чуттєвий досвід, де їжа постає як провідник пам’яті, ідентичності та стійкості».
