Татари та турки у румунському просторі
Історія мусульманської громади Румунії — це, насамперед, історія татар і турків, які мешкають у Добруджі — території, через яку Румунія має вихід до Чорного моря.
Христина Штірбець, 05.10.2026, 07:34
Історія мусульманської громади Румунії — це, насамперед, історія татар і турків, які мешкають у Добруджі — території, через яку Румунія має вихід до Чорного моря. Невелика частина історії мусульманської громади Румунії пов’язана також з островом Ада-Калех у Дунайській ущелині, який сьогодні знаходиться під водами водосховища гідроелектростанції «Залізні ворота». Сама історія Добруджі є давньою, там можна знайти послідовні шари культур і цивілізацій. З XIII століття на Добружу авторитетно впливала Османська імперія аж до 1878 року, коли дві третини її території увійшли до складу Румунії. Таким чином, молода румунська держава, утворена в 1859 році, успадкувала мусульманське населення, яке вона намагатиметься інтегрувати.
Історик Метін Омер є автором книги «Турки та татари в Румунії. Коротка історія» — останньої публікації на цю тему: «Зазвичай, коли йдеться про історію турків і татар у Румунії, за відправну точку беруть XII століття. У випадку з турками це прихід дервіша-колонізатора, як його називає більшість істориків, Сарі Салтука Баби, а у випадку з татарами — розширення впливу Золотої Орди в регіоні Добруджі. Проте присутність турків і татар пов’язана також із так званими міграційними хвилями тюркських народів, тобто з народами, які проходять через цей регіон і навіть залишаються тут ще до XIII століття. Я маю на увазі куманів, гунів та інші тюркські народи».
Протягом майже півтисячоліття румунські землі перебували під владою Османської імперії, і турків та татар сприймали як єдину спільноту. Після здобуття Румунією незалежності це уявлення збереглося. Метін Омер: «Ми говоримо про вплив османського періоду, коли суспільство було організовано за так званою системою міллетів, в якій важливу роль відігравала релігійна, а не етнічна приналежність. Отже, турки й татари входили до мусульманського міллету. І цей підхід зберігався й у перші роки після встановлення румунської влади, після 1878 року, коли чиновники в Бухаресті також найчастіше згадували турків і татар разом. Вони називали їх мусульманською спільнотою, турецько-татарською спільнотою або, просто, турецькою спільнотою, включаючи до неї й татар».
Часто виникає питання: у чому полягає справжня різниця між турками та татарами? Метін Омер дав відповідь історика: «Якщо поглянути на історію дуже спрощено, то різниця полягає в тому, що татари походять з Кримського півострова. Сучасні татари в Румунії, здебільшого, є нащадками татар, які втекли з Кримського півострова або з території колишнього Кримського ханства до Добруджі, що була частиною Османської імперії. А турки є нащадками тюркських народів, зокрема сельджуків, які оселилися в Добруджі ще в XIII столітті. Але вони також є нащадками народів, які були колонізовані в Добруджі після того, як вона стала частиною Османської імперії, що було свідомою політикою Османської держави».
Ми запитали Метіна Омера, у чому полягають мовні відмінності між цими двома спільнотами: «І турецька, і татарська, зрештою, є двома тюркськими мовами. Однак татарська мова розвинулася з куманської, з капчацької, і вражаючі подібності між словами, що містяться у знаменитому «Кодексі Куманікус», складеному у XIV столітті, та сучасною татарською мовою. Тобто сучасний татарин, який знає татарську мову, розуміє, як я вважаю, 80% слів із «Кодексу куманського». Турецька мова пройшла окремий шлях розвитку, і сучасна турецька — це, по суті, турецька мова Туреччини. Ця еволюція відбулася завдяки впливам з боку Турецької Республіки, особливо після проголошення республіки, а також процесу модернізації в Турецькій Республіці, який вплинув і на формування сучасної турецької мови».
Турки та татари Румунії пережили перипетії історії, і частина з них залишилася тут після того, як Османська імперія була змушена скоротити свої території. А їхній соціальний та економічний статус розвивався у ногу з еволюцією всього румунського суспільства. Метін Омер: «Я б сказав, що немає жодних відмінностей у економічному чи соціальному статусі. Зрештою, ці дві спільноти досить схожі між собою, і вони були схожими також із більшістю населення. Якщо поглянути на дані переписів, зокрема на перепис 1930 року, який є віхою в демографічній історії Румунії, ми побачимо подібності. Це здебільшого сільські сільські громади, з проблемою грамотності, що дуже схоже на ситуацію в румунській громаді».
Турки та татари брали участь у тому, що Румунія надавала всім своїм громадянам — як представникам більшості, так і меншин. Вони воювали у війнах, працювали, зазнавали переслідувань з боку диктатур і відновили свої права та свободи після 1989 року.
