Подарунок румунському народові на вічність!
Майже півторастолітня мрія румунських православних — як представників Церкви, так і пересічних вірян, про Національний собор стала реальністю.
Роксана Васіле і Василь Каптару, 29.10.2025, 11:33
Майже півторастолітня мрія румунських православних — як представників Церкви, так і пересічних вірян, про Національний собор стала реальністю. А 26 жовтня 2025 року увійшло в історію країни як день великого освячення внутрішнього розпису цього вражаючого храму в центрі Бухареста. Подія стала кульмінацією року, протягом якого Православна Церква, найбільша в Румунії, відзначає 140-річчя визнання автокефалії та 100-річчя піднесення до рангу Патріархату. Ювілейні урочистості включають численні унікальні події, зокрема канонізацію 16 румунських святих.
Розташовані безпосередньо біля Палацу Парламенту (другої за величиною адміністративної будівлі у світі), Національний собор і прилеглі споруди займають площу близько 110 тисяч квадратних метрів. Про цей величний комплекс в інтерв’ю Радіо Румунія Інтернаціонал розповів речник Румунського Патріархату, отець Адріан Аґакі:
«З 2007 по 2010 роки тривали масштабні проєктні роботи, адже йшлося не лише про спорудження самого Національного собору, а й численних допоміжних будівель. Будівництво тривало й, імовірно, ще триватиме кілька років, але нині, через 15 років після початку, ми вже на дуже просунутій стадії — навіть несподівано просунутій, якщо зважити на те, що пережили непрості часи: економічну кризу, інфляцію, подорожчання матеріалів і робочої сили. Та Бог допоміг нам усе це щасливо подолати.
Дивлячись на ансамбль Національного собору, розумієш, що це не лише символ румунської духовності, а й місце, яке відповідає реальним літургійним потребам, адже старий Патріарший собор був замалим для тисяч вірян, які приходили на великі свята — та навіть у звичайні неділі. Так здійснилася давня мрія, але в сучасній формі: під еспланадою розташуються Музей румунського християнства та конференц-зали для культурних заходів. Тобто комплекс Національного собору — це не лише літургійний, а й важливий культурний і благодійний простір.»
Вхід на еспланаду перед собором обрамлюють дві симетричні вежі: на одній буде напис на честь героїв румунського народу, на іншій — на знак вдячності засновникам і головним благодійникам храму. Чотири колонадні галереї, дві з яких увігнуті, обмежуватимуть зовнішній літургійний простір. У комплексі також передбачено дві будівлі для адміністративних, соціальних і медичних потреб Церкви, а також для розміщення паломників.
Центральна споруда ансамблю — Національний собор — є одним із найбільших у православному світі. З огляду на латинський характер румунського православ’я, його архітектура поєднує візантійські елементи з монументальністю, властивою західним соборам. Це також символічно, адже нині значна частина румунської діаспори проживає в країнах Заходу.
Шість дзвонів собору виготовлено в Австрії. Найбільший із них, вагою понад 25 тонн, буде чути на відстані до 15 кілометрів під час великих свят і подій. А тепер зазирнімо всередину — через одні з 27 бронзових дверей, кожна з яких важить близько чотирьох тонн і має дистанційне керування. Наш гід — отець Адріан Аґакі:
«Усередині собору нині зображено у мозаїці всіх румунських святих з нашого календаря — майже 200 облич лише румунських святих. Загалом у мозаїках понад 300 ликів. Варто також згадати символічні розміри собору: довжина — 120 метрів, висота — 127 метрів (разом із хрестом на великому куполі). Окремої уваги заслуговують і численні сцени на вітражах — справжніх іконах на склі. Особливо вітраж над входом, який символізує Вознесіння Спасителя.»
Мозаїка, окрім естетичної довершеності, вирізняється стійкістю до вологи, високих температур і часу. Її легко очищати, що також зумовило вибір саме цього матеріалу для внутрішнього оздоблення. Мозаїку виготовлено в Італії в одного з найпрестижніших постачальників у світі. Для одного квадратного метра потрібно близько 10 тисяч дрібних фрагментів, приклеєних вручну. Команду з близько 200 майстрів очолює художник Даніель Кодреску, який розповів про техніку роботи:
«Усе починається з іконографічного плану, як і у випадку картини, який обговорюється з Патріархом Даниїлом і після затвердження втілюється у проєктах. Їх спершу виконують у зменшеному масштабі, потім збільшують, а далі в майстерні перетворюють на мозаїку — укладаючи кольорові скляні чи кам’яні елементи так, щоб відтворити первісний задум. Потім усі частини монтуються на стіни собору. Це складний етап, адже потребує врахування умов на будмайданчику, роботи на великих висотах і з великими площами, з максимальною відповідальністю, щоб мозаїка витримала випробування часом.»
Іконостас Національного собору, освячений у 2018 році, визнано найбільшим у світі Академією світових рекордів (World Record Academy). Та ж організація відзначила, що після завершення будівництва собор матиме найбільшу у світі колекцію мозаїчних зображень — близько 25 тисяч квадратних метрів, із яких уже виконано понад 15 тисяч. На апсиді вівтаря розміщено найбільше в Румунії та одне з найбільших у православному світі зображень Богородиці (Платитера).
Та Собор у Бухаресті — це значно більше, ніж сукупність рекордів. Насамперед він є символом національної та духовної ідентичності румунів. Як неодноразово наголошував Патріарх Православної Церкви Даниїл, це «дар румунського народу для вічності».
Про місце і значення Національного собору в міжнародному та національному церковному просторі ми поговоримо наступного тижня в межах цієї ж рубрики.
