Що робити у випадках домашнього насильства?

У Румунії за сім місяців було зафіксовано майже 73 000 випадків домашнього насильства, що свідчить про тривожний масштаб цієї проблеми.

Йон Пуйкан і Василь Каптару, 23.09.2026, 06:57

Понад 3 300 випадків домашнього насильства за сім місяців у повіті Нямц і майже 73 000 на національному рівні. Ці цифри свідчать про масштаби явища, яке особливо гостро проявляється у сільській місцевості, попри застосування обмежувальних приписів та електронного моніторингу кривдників.

Протягом перших семи місяців року поліцейські у П’ятрі-Нямці втрутилися у 3 359 випадків домашнього насильства, майже дві третини з яких сталися у сільській місцевості. За даними Поліцейського управління повіту Нямц, майже 3 200 звернень надійшли на єдиний номер екстреної допомоги 112. У 990 випадках було зафіксовано ознаки злочину: 348 таких випадків сталися у містах, а 642 у сільській місцевості.

Поліцейські склали 3 224 картки оцінки ризику, у 803 випадках ризик було визначено як безпосередній. Було видано 476 тимчасових обмежувальних приписів, 438 із них підтвердив прокурор, а 127 згодом були перетворені на остаточні приписи. Електронний моніторинг застосували до 43 кривдників, наразі цей захід діє щодо 40 осіб. Крім того, поліція зафіксувала 200 порушень обмежувальних приписів.

Про цю ситуацію ми поговорили з представницею Служби громадського порядку повіту Нямц, комісаркою поліції Ніколєтою Таблан.

«Дійсно, йдеться про 3 300 випадків, коли поліцейських викликали через домашнє насильство протягом перших семи місяців року. Однак за кожним втручанням поліції стоять люди, сім’ї та, часто, жертви, які живуть у постійному страху. Ми не можемо розглядати ці цифри лише як статистику. Це чіткий сигнал про те, що домашнє насильство досі залишається реальною проблемою, а швидке втручання поліції та профілактика є надзвичайно важливими у таких ситуаціях.

Позитивним моментом для нас є те, що жертви звертаються по допомогу та повідомляють про насильство в поліцію. Це означає, що такі випадки вже не приховуються за зачиненими дверима в такій мірі, як раніше. Але це також свідчить про те, що жертви довіряють поліції та заходам захисту, які можуть бути застосовані, зокрема на підставі тимчасових обмежувальних приписів».

Ситуація у повіті Нямц відображає загальну тенденцію на національному рівні. За даними румунської поліції, у перші шість місяців 2026 року по всій країні було зареєстровано майже 73 000 випадків, у яких поліція втручалася у зв’язку з домашнім насильством. Понад половина з них сталися у сільській місцевості.

У повіті Нямц домашнє насильство значно частіше фіксують у сільській місцевості. Чому це явище настільки поширене саме у сільських громадах? На це питання відповідає комісарка поліції Ніколєта Таблан:

«Я вважаю, що дуже важливо не узагальнювати. Домашнє насильство існує і в сільській, і в міській місцевості. Однак різниця полягає в тому, що в сільській місцевості йдеться про менші громади, де фінансова залежність може бути більшою. Це може бути пов’язано з відсутністю роботи або навіть із віддаленістю від певних служб, через що жертва може відчувати, що не має іншої альтернативи.

У деяких ситуаціях жертві нікуди піти або вона просто не знає, де може отримати підтримку. Тому дуже важливо, щоб люди знали: перший крок може бути дуже простим просто попросити про допомогу. У надзвичайній ситуації слід зателефонувати за номером 112».

У 803 із 3 224 оцінок ризику в повіті Нямц було виявлено безпосередній ризик. Що конкретно означає поняття «безпосередній ризик»? Комісарка Ніколєта Таблан пояснює:

«Безпосередній ризик означає, що під час оцінки ситуації поліцейські встановлюють наявність реальної та безпосередньої небезпеки того, що жертва може зазнати насильства або що ситуація може загостритися. Оцінка, яку проводять поліцейські, присутні на місці події, не є поверховою. Вони аналізують конкретні обставини, поведінку кривдника, погрози, факти насильства та всі інші елементи, які можуть свідчити про небезпеку для жертви.

У цей момент абсолютним пріоритетом є безпека постраждалої особи. Якщо поліцейські встановлюють наявність такого ризику, насамперед вони мають усунути небезпеку та захистити жертву. Залежно від конкретної ситуації та результатів оцінки поліцейські видають тимчасовий захисний припис і на його підставі вживають передбачених законом заходів. Крім того, жертву інформують про її права та можливості у цій ситуації. Важливо знати, що втручання не закінчується просто після того, як патруль залишає місце події. Ситуацію документують і, залежно від конкретних обставин, вживають інших правових заходів для захисту жертви».

Було видано 476 тимчасових обмежувальних приписів, а у 200 випадках зафіксовано порушення встановлених ними заходів. Наскільки ефективним насправді є захисний припис у забезпеченні безпеки жертви?

«Обмежувальний припис є дуже важливим інструментом захисту жертви. Він встановлює чіткі обмеження для кривдника, а про будь-яке їх порушення слід негайно повідомляти поліцію. Ті 200 випадків, у яких були порушені заходи, передбачені тимчасовими обмежувальними приписами, показують, наскільки важливо, щоб жертва не ігнорувала такі порушення та в кожному випадку негайно зверталася по допомогу до поліції».

Наостанок комісарка поліції Ніколєта Таблан наголошує:

«Про допомогу слід просити, коли має місце насильство, лунають погрози або є побоювання за власну безпеку чи безпеку дітей. Якщо небезпека є безпосередньою, насамперед слід зателефонувати за номером 112. Жертва повинна, наскільки це можливо, відійти від кривдника та дістатися безпечного місця. Я хотіла б передати дуже важливе повідомлення: не слід чекати наступного нападу, щоб звернутися по допомогу. Якщо є ознаки того, що ситуація загострюється, поговоріть із людиною, якій довіряєте, зверніться до органів влади або по спеціалізовану допомогу. Насильство не є нормою. Це не приватна справа і, головне, це не провина жертви».