Український режисер Ярослав Федоришин про своє перебування у Бухаресті

Ярослав Федоришин, режисер, художній керівник та директор Львівського духовного театру Воскресіння взяв участь у Національному театральному фестивалі, який відбувся у приміщенні Бухарестського національного театру імені Йона Луки Караджали.

Христина Штірбець, 24.01.2017, 09:37

Ярослав Федоришин,режисер,
художній керівник та директор Львівського духовного театру Воскресіння взяв участь у 26-му Національному театральному
фестивалі, який відбувся у приміщенні Бухарестського національного театру імені
Йона Луки Караджали. На цей фестиваль запрошують директорів театрів із різних країн для того, щоб познайомитися із
видатними постановками румунського театру.

Ярослав Федоришин народився 25 червня 1955 року у
селищі Хвойному Хабаровської області Росії. Театральної справи навчався в
Харківському театральному інституті ім. Котляревського та у Московському
інституті театрального мистецтва у легендарного режисера Анатолія Ефроса, а потім у Польській кіношколі. У
1976 році повернувся до Львова, де 1990 року створив Воскресіння, а
ще через два роки – міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев». Його дружина Алла Федоришин – заслужена артистка України, провідний майстер сцени,
режисер.

Ми запросили Ярослава Федоришина
розповісти про співпрацю між театром Воскресіння і театрами із Румунії. Ось що він сказав: Ми в Румунії грали вистави у Тімішоарі, Крайові та в Араді.
Ясно, що це дуже великі фестивалі, особливо Шекспірський фестиваль, який дуже відомий у світі. У Тімішоарі ми грали
Шекспіра «Зустріти Просперо», а у
Крайові Чехова «Чайка», і рік тому «Вишневий сад».
Надіємось, що у Бухаресті у нас також будуть гастролі, ведемо про це дуже багато
розмов. Ми маємо намір прибути з виставою Чайка до Сібіу на їхній великий фестиваль і звичайно ми
хотіли б привезти сюди Олескандра Олеся, українського нашого драматурга класика,
а саме виставу «Танець життя». Це одна з останніх наших прем’єр. Може буде привезено і музично-драматичну виставу під назвою Львів то є Львів. Я є
директором і Міжнародного театрального фестивалю Золотий лев у Львові, який відбувається
щорічно, і ясно, що я передивляюсь й з задоволенням привожу різні вистави із
Румунії. Румунські вистави брали участь у цьому фестивалі дуже багато разів,
починаючи від 94 року. Були вистави із П’ятра Нямц, із Араду, Тімішоари і надіюся що
наступного року ми привеземо надзвичайно цікавого молодого румунського режисера
Раду Афріма. На мою думку, його вистави будуть дуже цікаві українським
критикам та глядачам із України.

Режисер Ярослав Федоришин розповів про румунський театр та румунських режисерів: Я
відкрив для себе Румунію і людей. Мало народів, які б так любили театр. У
них, на фестивалях забиті зали, це унікальний феномен, оскільки держава
фінансує ці фестивалі, фінансує театр. Ми можемо тільки заздрити, тому що у нас
в Україні такого на жаль немає. І це є величезний плюс, тому що театр завжди
показує розвиток держави, розвиток інтелекту, мені видається, що в цьому
Румунія дуже далеко піде вперед. Мені
дуже подобається як румунські режисери експериментують із класичним матеріалом.
Вони ставлять у більшості сучасні речі, завжди є потенціалу режисури у цих
виставах, є дуже багато експерименту, який завжди цікавий. Всі вистави такі
музичні, пластичні, вони подобаються глядачам. Я бачу, що у нас будуть обміни і
з режисерами та сценографами. До речі, дуже потужні сценографи в Румунії. У нас
це мистецтво трошечки запущено і тому намагаємося зробити копродукції у
наступний рік, і у 2018 році між театром Воскресіння та
театрами з Тімішоари, Араду, домовляємось про спільні гастролі, про обміни
виставами. У Бухаресті, я співпрацьовую із Бухарестським Національним театром,
який має дуже багато сцен і там дуже багато цікавих вистав а також із театром Одеон. Може у
майбутньому будуть ще якісь.

У режисера Ярослава Федоришина склалося приємне враження у зв’язку з перебуванням у Бухаресті: Мені дуже подобалося місто. Може я не все бачив, тому
що я багато перебував у театрах на
виставах, але у той час вільний я люблю ходити по місту. Мені дуже подобалася
архітектура старого міста. Я думаю, що з часом за допомогою європейських грошей можна буде відремонтувати Бухарест, так як відновився наш Львів. Тут хороша
атмосфера, така привітна і добродушна, і це якраз хочу відмітити у цьому місті.