Від транспорту до мобільності
Щоденні затори стали постійним джерелом стресу та забруднення, однак вирішення цієї проблеми полягає не лише в розширенні вулиць, а й у глибокій зміні менталітету: переході від поняття «транспорт» до поняття «мобільність».
Данієль Оня і Христина Манта, 30.10.2026, 06:08
Щоденні затори стали постійним джерелом стресу та забруднення, однак вирішення цієї проблеми полягає не лише в розширенні вулиць, а й у глибокій зміні менталітету: переході від поняття «транспорт» до поняття «мобільність». Це суттєво сприяє захисту навколишнього середовища.
Оана Туртуріке, голова асоціації «Hai cu Bicla» (укр. «Гайда на велосипеді»), описує цю нову парадигму: «Ці концепції вже стали нормою в західних країнах. Перехід від транспорту до мобільності означає забезпечення рівності та справедливості між усіма учасниками дорожнього руху. Незалежно від того, чи ми за кермом, на велосипеді, пішки чи в інвалідному візку, у всіх нас є права та обов’язки. Вулиця — це спільний простір, який має об’єднувати нас усіх, без перешкод і конфліктів. Коли ці заходи будуть впроваджені в широких масштабах, ми помітимо зниження рівня забруднення повітря та шуму, а також поліпшення стану здоров’я та якості життя».
Для асоціації «Hai cu Bicla» перетворення велосипеда з хобі на тему державної політики є місією, яку вона взяла на себе ще у 2013 році. Від перших автономних станцій обслуговування велосипедів, встановлених у Бухаресті в 2016 році, до ініціювання «Закону про велосипеди» та розвитку активних партнерських відносин з метою забезпечення безпеки дорожнього руху — асоціація постійно боролася за належну інфраструктуру. Про те, як розпочалася ця ініціатива, розповідає Оана Туртуріке, голова асоціації «Hai cu Bicla»: «Ідея створення асоціації спочатку була формою протесту. Тодішній мер заявив, що велосипедистів у Бухаресті не існує. Тому ми вирішили довести, що ми існуємо і що нам потрібна безпечна та функціональна інфраструктура. Хоча 13 років тому, коли ми розпочали свою діяльність, не існувало чітких законів та нормативних актів, зараз вони є, але ми констатуємо, що пересування на велосипеді стає дедалі небезпечнішим. З’явилися навіть заборони для велосипедистів. Іншими словами, нас, скоріше, змушують не користуватися велосипедом».
Ризики на дорозі є реальними: лише цього року, до кінця серпня, у Бухаресті сталося 24 ДТП за участю велосипедистів. У рамках кампанії «Позбуваємося нервів на дорозі», яку проводить організація «Hai cu Bicla», обговорювалася необхідність створення вулиць, які «прощають» помилки. Таке бачення безпеки вже є реальністю в інших країнах, як пояснює Оана Туртуріке, голова асоціації «Hai cu Bicla»: «В Осло досягнуто повної ліквідації дорожньо-транспортних пригод за участю велосипедистів. У Нідерландах та скандинавських країнах велосипедисти користуються повагою серед автомобілістів саме тому, що вони усвідомлюють, що завдяки велосипедам повітря, яким дихає кожен, чистіше. Інший приклад — з Литви, де мерії створили посаду «велоофіцера». Таким чином, громадянське суспільство бере участь у прийнятті рішень щодо перепланування вулиць, забезпечуючи включення велосипедної інфраструктури з самого початку».
Щоб повернути цю нормальність у столицю, було створено проект «InfraVelo Бухарест». Асоціація приділяє особливу увагу безпеці дітей за допомогою таких концепцій, як «шкільні вулиці», які вже застосовуються в Сібіу чи Куджірі. Водночас планується створити зони для зберігання велосипедів на світлофорах, а також обмежити доступ фургонів та автомобілів до парків, щоб заохотити використання вантажних велосипедів та зберегти ці простори вільними від забруднення. Детальніше розповіла Оана Туртуріке, голова асоціації «Hai cu Bicla: «У нас є приклади передового досвіду, хоча, на жаль, їх досить мало. У Сібіу, наприклад, існує концепція «шкільних вулиць», яку ми хочемо впровадити й у Бухаресті. Інші ініціативи та якісна інфраструктура є в Решиці, Клужі та Бакеу, а в Трансільванії розвиваються велотуристичні маршрути. Бухарест мав би задавати тон, але поки що ми відстаємо. Сподіваємося, що завдяки нашим проєктам ми прискоримо темп змін».
Хоча в Бухаресті вже рік затверджено Генеральний план розвитку велоспорту, маршрути, передбачені в ньому, часто ризикують зникнути з інфраструктурних проектів або ж реалізуються неправильно через неправильно нанесену розмітку. Більше нам розповідає Оана Туртуріке, голова асоціації «Hai cu Bicla»: «Генеральний план Вело Бухарест – це «живий» документ, який передбачає мережу велосипедної інфраструктури як на головних, так і на другорядних вулицях. Я кажу, що він «живий», тому що мережу можна розширювати щоразу, коли мерія переплановує вулицю чи район. Вкрай важливо, щоб цей план не залишався лише на папері. Нам потрібно пришвидшити його реалізацію, щоб заохотити якомога більше людей відмовитися від своїх автомобілів на користь велосипедів та інтермодальних перевезень».
Для перетворення міста потрібна сміливість, щоб встановити обмеження швидкості 30 км/год на вулицях, де необхідна безпека, а також рішення про використання наявних безкоштовних даних, які відображають понад 500 000 кілометрів, пройдених на велосипедах мешканцями Бухареста. Однак успіх впровадження цих заходів також залежить від тиску громади. Перші кроки, які можна зробити, нам пояснює Оана Туртуріке, голова асоціації «Hai cu Bicla»: «Перший крок – це залучення громадян: звернутися до міських рад та політичних діячів із проханням про створення велоінфраструктури, яка з’єднує дім зі школою чи роботою. Другий крок – знайти та використовувати громадський транспорт. В ідеалі, всі ентузіасти альтернативної мобільності повинні організуватися та спільними зусиллями звернутися до адміністрації з проханням впровадити необхідну інфраструктуру».
Отже, майбутнє міської мобільності передбачає не відмову від автомобілів, а гармонійну інтеграцію всіх видів транспорту. Сталими містами майбутнього будуть ті, де адміністративні рішення заохочуватимуть екологічно чисті варіанти, а чисте повітря та безпека стануть гарантованими стандартами для всіх громадян.
