Суперечливе призначення керівників прокуратур
Рішення президента Клауса Йоганніса про призначення керівників трьох головних прокуратур Румунії викликало діаметрально протилежні реакції.
Roxana Vasile, 21.02.2020, 13:07
Безпрецедентний факт у румунській системі правосуддя, головні прокуратури:
Генеральна прокуратура, Національна антикорупційна дирекція та Дирекція з розслідування злочинів, вчинених
організованими злочинними угрупованнями і терористичних злочинів, тривалий час
були очолені тимчасово виконуючими
обов’язки.
Але цій прикрій ситуації було покладено край у четвер, коли
президент Клаус Йоганніс, за пропозицією міністра юстиції Кетеліна Предою
підписав укази про призначення керівників трьох прокуратур. Таким чином
протягом трьох наступних років Габрієла Скутя очолюватиме Генеральну
прокуратуру, Крін-Ніку Болога – управління по боротьбі з корупцією, а Елена-Джорджіана
Хосу – управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом.
Як зазначив глава держави він «був радий» призначити трьох прокурорів,
додавши, що пропозиції міністра Предою були правильними: «З огляду на те, що у мене були, з одного боку,
пропозиції міністра, які були добре розроблені, добре вмотивовані, а з іншого -
думка Вищої ради магістратури, яка мені здалася досить поверховою, я прийняв пропозиції
міністра Предою, які вважаю правильними, і призначив трьох кандидатів на ці посади.»
Інакше кажучи президент призначив усіх трьох попри те Вища рада магістратури відхилила
кандидатури Габрієли Скуті та Елени-Джорджіани Хосу. Тимчасово виконуючий обов’язки прем’єр-міністра та лідер пропрезидентської
Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан назвав рішення глави держави
правильним: «Відбір кандидатів був здійснений на основі об’єктивних критеріїв,
а їх призначення на посаду поставило край довготривалому заступництву, що
негативно вплинуло на функціонування цих установ в рамках Генеральної
прокуратури.»
З протилежного боку опозиційна Соціал-демократична партія стверджує, що
президент Клаус Йоганніс мав врахувати позицію Вищої ради магістратури. Віце-спікер
Сенату, соціал-демократ Роберт Казанчук заявив: «Як Євросоюз оцінить це рішення
президента Клауса Йоганніса ми, мабуть, побачимо в наступному звіті, але одне
можна сказати точно: усі рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю
в сфері правосуддя та GRECO наполягають на врахуванні рекомендацій Вищої ради
магістратури.»
У коментарі на цю тему в своєму Facebook, лідер Союзу «За порятунок
Румунії» Дан Барна зазначив, що призначення головних прокурорів, кандидатури яких була відхилена Вищою радою магістратури є опортуністським рішенням у нинішньому
політичному контексті, вигідному нинішній ліберальній владі.
Асоціація «Форум суддів
Румунії» у поширеній напередодні заяві звинуватила як міністра юстиції Кетеліна
Предою, так і президента Клауса Йоганніса у нехтуванні рекомендаціями Європейської
комісії в рамках Механізму співпраці та контролю і, в контексті, нагадує, що офіційний
Брюссель готується до обумовлювання виділення коштів з європейських фондів дотриманням
верховенства права, в результаті чого Румунія може втратити величезні суми.
І деякі ЗМІ, ідейно близькі до президента Клаус Йоганніса та до Націонал-ліберальної
партії, приголомшені рішенням глави держави. Публікація G4media пише, що якби при
владі була Соціал-демократична партія подібні призначення вивели б людей на
площу Вікторєй, улюблене місце протестів проти свавілля соціал-демократів упродовж
останніх трьох років.
