Бюджетно-економічні заходи румунського уряду
Профспілки піддали критиці останні рішення нового румунського уряду.
Bogdan Matei, 29.12.2020, 13:00
Новий
прем’єр-міністр Румунії, колишній міністр фінансів, ліберал Флорін Кицу розпочав
свій мандат рішеннями, прийнятими на основі математичних розрахунків,
завдяки яким він сподівається впоратися з передбачуваною економічною кризою
після подолання медичної кризи. Згідно з проєктом урядової постанови, винесеної
на публічне громадське обговорення у понеділок ввечері, зарплати державних
службовців у 2021 році не зміняться, а надбавки будуть заморожені на рівні
цього року. Положення про надання спеціальних пенсій мерам будуть (тимчасово) призупинені
на весь наступний рік, а розрахункова одиниця для підрахунку штрафів,
залишиться на нинішньому рівні – 145 леїв (еквівалент приблизно 30 євро).
Трипартійна
урядова коаліція обіцяє й надалі допомогу працівникам та компаніям, які потерпають
від пандемії COVID-19 і всі ці заходи матимуть значний фінансовий вплив і
повинні бути враховані при розробці Державного бюджету Румунії на 2021 рік.
Держбюджет на 2021 рік матиме дефіцит 7% ВВП і продовжить до 30 червня програми
підтримки економіки, затверджені цього року. Йдеться, перш за все, про компенсацію,
що виплачується працівникам під час призупинення дії індивідуальних трудових
договорів та підтримку роботодавців шляхом повернення 41,5% від валової
зарплати працівників з метою збереження їхніх робочих місць.
Прем’єр-міністр
Флорін Кицу також оголосив про затвердження виплат державної допомоги для
сектору ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) і туристичних агентств, а також про
подальшу видачу туристичних купонів для стимулювання туризму на національному рівні.
Урядові джерела також повідомили, що бюджет наступного року збільшить допомогу
на дітей на 10% з 1 січня та ще на 10% з 1 серпня 2021 року.
Навіть
якщо здаються щедрими, ці заходи все одно не відповідають очікуванням
суспільства. Профспілки вже погрожують протестами проти нових заходів уряду,
менш ніж через тиждень після його затвердження. Одна з найбільших профспілкових
конфедерацій – Картель Альфа, оголосила, що не згодна зі збільшенням
мінімальної валової зарплати лише на 70 леїв (15 євро). Ця сума, заявляє
прем’єр-міністр, забезпечить збереження робочих місць, але лідери Картель Альфа
кажуть, що вона навіть не покриває додаткових витрат на захисні маски.
Заходи,
стверджують вони, сповіщають про нову політику жорсткої економії, яка перекладає
втрати економічної кризи на робітників та бідних. Інша велика конфедерація -
Національний профспілковий блок, вважає, що запропонований урядом рівень
мінімальної валової зарплати є компромісним рішенням, оскільки величезна
кількість працівників отримують мінімальну заробітну плату.
Економічні
аналітики не вважають побоювання профспілок необґрунтованими. З 1 січня, після
повної лібералізації профільного ринку, ціна на електроенергію зросте до 26%,
що спричинить загальне та стрімке зростання цін у всіх галузях.
