Реакції на вуличне насильство в Бухаресті

У Румунії, у суботу та неділю, відбулися широкомасштабні протести, які пройшли без помітних інцидентів, на відміну від організованого мітингу в п'ятницю в Бухаресті.

Ştefan Stoica, 13.08.2018, 13:46

У Бухаресті та великих
містах Румунії протягом трьох днів
відбулися протести. Учасники засудили те, що вони вважають корупцію та некомпетентність лівої влади, яка була встановлена після парламентських виборів від 2016 року а також суперечливі внесені зміни до законів у сфері правосуддя. Протестуючі вимагали відставки уряду коаліції Соціал-демократичної партії та Альянсу
лібералів і демократів, очоленого Віорікою Денчіле та проведення дострокових
парламентських виборів. У суботу та неділю протести відбулися без мажорних
інцидентів. Натомість, у п’ятницю мітинг, організований у
Бухаресті румунами з діаспори, до яких приєдналися румуни з країни, мав драматичний
кінець,
який нагадав про походи шахтарів на
Бухарест 13-15 червня 1990 року,
після падіння комуністичного режиму.

Унаслідок провокацій з боку хуліганів, які не мали зв’язку з протестом діаспори, жандарми застосували силові
акції, вони застосували сльозогінний газ та водомети для розгону протестуючих. Близько
500 людей постраждали під час антиурядових
протестів, 70 осіб було
доставлено до лікарні, серед яких 11 жандармів.

Працівники румунських
правоохоронних органів не порушували закон, тому що під час мітингу вони діяли
проти хуліганів, які атакували державну владу, – ствердила голова Міністерства внутрішніх справ Кармен
Дан. Торкаючись заяви президента Румунії Клауса Йоханніс, який назвав дії
жандармів жорстокими, міністр Кармен Дан сказала, що законність дій жандармерії не президент повинен
судити, а Генеральна прокуратура, яка має з’ясувати, що сталося, і хто є відповідальним
за насильство.

Президент Клаус Йоганніс закликав міністра внутрішніх справ Кармен Дан
взяти відповідальність за те, як вона діяла під час протестів і надати
детальний звіт про дії сил правопорядку і, особливо, за чиїм наказом вони діяли.
Глава румунської держави наголосив, що він рішуче засуджує насильство незалежно
від того, проти кого воно направлене та зажадав
покарання винних. Президент Клаус Йоханніс вважає, що жандарми повинні мати оборонну
позицію, а не наступальну, захищати державні установи, громадський порядок,
але в першу чергу громадян.

Найбільш суперечливий політичний діяч моменту, Спікер Палати депутатів та
голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня запевнив румунів у тому, що нікому
не дозволить розпустити демократію та призупинити індивідуальні права та
свободи, замінити результат виборів та порушувати шляхом насильства порядок в
румунській державі. Він сказав, що критики Президента на адресу дій жандармів, є
безвідповідальними, та назвав їх актом узурпації органів держави.

У свою чергу, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле засудила насильницькі
дії, які, за її словами, були викликані добре організованими групами. Соціал-демократична
партія закликала органи державної влади визначити у якій мірі акти насильства
були спричинені опозиційними партіями та політичними лідерами.

З іншого боку, лідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан говорив про
навмисні дії, в той час як представники Союзу «Рятуйте Румунію» стверджують, що
жандарми зловживали силою та провокували людей замість того, щоб витягувати з
натовпу агресивних людей. Знімки та фотографії, зроблені журналістами та
учасниками акції протесту, а також свідчення останніх, вказують на
непропорційну відповідь правоохоронних органів. Більше 30 осіб вимагали криміналістичні
медичні довідки та подали скарги проти жандармів за переслідування, напад або
жорстоке затримання.