Р. Молдова: 27 років незалежності
Через 27 років після проголошення незалежності Республіка Молдова перетинає не найкращий період своєї тендітної державності.
Ştefan Stoica, 27.08.2018, 12:34
27
серпня 1991 року на карті Європи з’явилася нова держава – Республіка Молдова,
створена на частині колишніх східних румунських територій, відірваних Радянським
Союзом в 1940 році. Румунія, яка попрощалася з комунізмом двома роками раніше, стала
першою країною, котра визнала нову державу. Через 27 років Румунія є членом ЄС та
НАТО, а також найзапеклішим захисником ідеї європейської інтеграції сусідньої,
переважно румуномовної держави, згідно з заявленими прагненнями офіційного Кишинева.
І обіцяє надалі робити це упродовж свого головування в Раді ЄС у першій
половині наступного року.
Проте
ці майже три десятиліття, що минули від проголошення незалежності не принесли процвітання
та соціального спокою молодій молдовській державі.У 1992 році
Придністров’я, за підтримки Москви, вийшла з-під контролю Кишинева після збройного
конфлікту, що забрав сотні життів. Статус східного сепаратистського
регіону не був врегульований досі.
Р. Молдова пережила гострі економічні кризи, які
посилили небажану першу позицію цієї країни в списку найбідніших європейських
держав та спровокували масштабний відтік робочої сили. Внутрішні конвульсії та масштабні
протести призвели до зміну владній верхівці. А після того як у 2009 році
головною метою закордонної політики стало зближення з Європейським Союзом,
Республіка Молдова досягла значних успіхів у цьому напрямку, отримавши
скасування візового режиму з ЄС та підписання Угоди про вільну торгівлю з
державами європейського співтовариства.
Відносини з Брюсселем, однак, погіршилися після того як у
2014 році з банківської системи Республіки Молдова зник щонайменше 1 мільярд
доларів, а реформи, в тому числі в сфері правосуддя, зайшли в глухий кут. Крім
цього на президентських виборах 2016 року переміг проросійський політик Ігор
Додон. Сьогодні західні партнери Кишинева стурбовані скасуванням старої виборчої
системи за партійними списками та переходом на змішану систему. Їх невдоволення
досягли апогею після скасування, на сумнівних підставах, результатів виборів
столичного мера, на яких переміг лідер проєвропейської коаліції «ДА» Андрей Нестасе.
Невиконання низки критеріїв правової держави, демократії та
здорової ринкової економіки роблять уразливою молдовську державу і підсилюють побоювання
з приводу її майбутнього. Це добре усвідомлюють прихильники проєвропейської
опозиції. Тисячі з них у неділю взяли участь в антиурядовому протесті в Кишиневі,
організованому Рухом національного опору «АКУМ», створеним після скасування результатів
виборів у столиці. Протестувальники засудили корупцію серед тих, хто управляє
країною і зажадали відставки уряду Павла Філіпа, який на їх думку несе
відповідальність за погіршення ситуації в країні та ізоляції молдовських громадян
в Європі.
«Багато молодих людей були вигнані з дому, нас залишається все менше. Ми не можемо більше
вірити брехні цього корумпованого режиму, більше не можемо дозволити красти цьому
авторитарному режиму, ми не можемо виховати й вчити своїх дітей, коли зарплатня
нижче прожиткового мінімуму, ми не можемо дозволити їм принижувати нас надалі»,
– заявила лідер партії «Дія і солідарність» Майя Санду.
