19-25 січня 2020 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Bogdan Matei, 25.01.2020, 14:22

Президент Румунії в Ізраїлі

Президент Румунії Клаус Йоганніс був серед майже 50 глав держав
та урядів, які брали участь в Ізраїлі у міжнародному форумі, присвяченому вшануванню пам’яті
жертв Голокосту, організованому 75 років після визволення нацистського табору в
Освенцімі. Президент Йоганніс також провів двосторонні
переговори зі своїм ізраїльським колегою Реувеном Рівліном, який запевнив, що Румунія
продовжить підтримувати збереження пам’яті про Голокост, боротьбу з
антисемітизмом, запобігання дискримінації та будь-яких форм насильства. Участь
президента у цій події є частиною низки кроків, які вживає румунська держава щодо просування
європейських цінностей, толерантності та поваги до основних прав і свобод – згідно прес-релізу Адміністрації президента в Бухаресті.

Нові начальники
прокуратур

Міністр юстиції
Кетелін Предою оголосив пропозиції начальників найважливіших прокуратур країни. Ними є
Габріела Скутя-генпрокурор, Джорджіана Госу, очільник Управління з розслідування організованої
злочинності та тероризму та, відповідно,
Крін Болога, наступник легендарної Лаури Кодруци Кьовеші, тепер європейський
генеральний прокурор, начальником Національного антикорупційного управління.
Після дорадчої згоди Вищої ради магістратури остаточне рішення
належить президенту Йоганнісу, який може відхилити пропозиції, вмотивовано, лише один раз.

Спори щодо
спеціальних пенсій

Протести в
судовій владі поширилися проти можливого
скасування так званих спеціальних
пенсій. Численні суди країни, включаючи Апеляційний суд Бухареста, оголосили, що
припинять свою діяльність в залах судових засідань на необмежений строк. Будуть судити лише
кримінальні справи з запобіжними заходами, а в цивільних справах лише
надзвичайні ситуації щодо неповнолітніх та тимчасову відміну примусового
виконання. З ініціативи СДП Палата депутатів збереться на позачерговій сесії,
щоб обговорити проект про скасування спеціальних пенсій, які отримують магістрати, і які не ґрунтуються на принципі внеску.
Зі свого боку, прем’єр-міністр ліберал Людовик Орбан заявив, що НЛП вже
прийняла політичне рішення про те, що пенсії повинні обчислюватися лише за
принципом внеску, за винятком службових пенсій, призначених
військовослужбовцям. Судова інспекція та професійні асоціації магістратів вважають, що
проект їх ліквідації жорстоко порушує принципи незалежності та недоторканості
суддів, статті Конституції, а також вироки ЄСПЛ.

Румунські
солдати в театрах військових дій

Румунські
військовослужбовці, жандарми і поліцейські, які беруть участь в місіях у
театрах військових дій отримуватимуть добові, на ту ж суму, що і їх іноземні
колеги. Конкретніше, добові офіцерів можуть досягти максимуму 140 євро за день,
їхні помічники можуть отримувати максимум 130 євро за день, а солдати – 120
євро за день. У випадку, якщо зовнішні партнери або союзницькі структури, що
координують місії, не забезпечують права румунської поліції, жандармів чи
військових, вони скористаються правами, врегульованими румунською державою.
Рішення уряду ініціювали міністр внутрішніх справ Марчель Вела та міністр
оборони Ніколае Чуке. Вони підкреслили,
що останнім часом контекст безпеки в театрах військових дій, в яких румунський
персонал виконує місії, значно змінився, а ризики, яким піддаються військові,
зросли.

Землетрус у
Сенаті

Конституційний
суд Румунії вирішив у середу, що обрання Теодора Мелешкану президентом Сенату є неконституційним. Після численних відкладень
конституційні судді нарешті задовольнили подання з цього приводу
парламентаріями АЛДЕ, НЛП, Партії Народний рух та Демократичного союзу угорців
Румунії. Суперечливий ветеран румунської до- та післяреволюційної політики
Мелешкану, якому у березні виповниться 79 років, у вересні минулого року став
другою у державі людиною, за пропозицією СДП, тоді при владі, незважаючи що
АЛДЕ, членом якого він був, виступив проти цього призначення.

Річниця Об’єднання
князівств

У п’ятницю
румуни відзначили перше національне свято, 161-у річницю Об’єднання
Румунських князівств. 24 січня 1859 року Александр Іоан Куза – обраний за
тиждень до цього в Ясах, правителем Молдови – був
одноголосно обраний членами Виборчої асамблеї в Бухаресті господарем Волощини і
проголошений правителем Об’єднаних князівств. Правління Кузи (1859-1866) створило шляхом радикальних
реформ інституційні основи сучасної Румунії, закріплені пізніше королями Каролем I та Фердинандом, а
також Великого Об’єднання 1918 року, коли наприкінці Першої світової війни перейшли
під владу Бухареста всі провінції з переважно румунським населенням, які до
тоді були під окупацією сусідніх багатонаціональних імперій.