Бобер повернувся у дунайську дельту
Після двохсотлітньої відсутності, недавно у водах дельти Дунаю фахівці спостерегли бобрів.
România Internațional, 23.06.2014, 01:08
Після двохсотлітньої відсутності, недавно у водах дельти Дунаю фахівці спостерегли бобрів. Напевно вони мігрували з довколишніх річок, завдяки проекту з репопуляціі цієї тварини, розпочатого в 1998 році на річках Олт, Муреш і Яломіца. Бобрів в дельті Дунаю було знято на зйомках зроблених WWF Румунія у співпраці з організацією Rewilding Europe, які почали відслідковувати цього ссавця ще з квітня.
Європейський бобер є строго охоронюваним видом тварини, що зникла на початку XIX століття, не тільки з Румунії, а й з більшості країн Європи, з тих же причин: надмірного полювання і зміни оселищ проживання. Александра Панаїт, координатор проекту в дельті Дунаю з боку організації Rewilding Europe. “Історія бобра в Румунії закінчилася близько 1829 року. У Румунії за ним навіть полювали аж до винищення, зокрема для використання у хутряній промисловості. У світі їх полювали, в минулому, зокрема для використовування його секрецій залоз в парфумерній та фармацевтичній промисловостях. До кінця XIX століття, цього ссавця, було практично побічно врятовано, тому що відбулася зміна в моді. Наприклад, у Сполучених Штатах більше не полювали бобрів і торгівля хутром практично різко скоротилася, тому що були знайдені інші матеріали для виготовлення циліндрів, наприклад. Було виявлено оксамит та інші хімічні речовини, які використовуються зараз в парфумерній промисловості чи для виробництва ліків і трохи по трохи зросли зусилля щодо підвищення поголівя’я бобрів….”
Бобер є напів-водною твариною, пристосованою до нічної діяльності. Вони воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і карєрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Їх називають ще “інженерами природи”, тому що вони гризуть дерева, що провалюються з одного берега на інший і наполегливо працюють, щоб змайструвати собі найгеніальнішу хатину, канал чи дамбу. Александра Панаїт: ”Наприклад, у Німеччині, в 2004 році, коли сталися там великі повені, влада вирішила ввести знову, вгорі за течією, кілька сімей бобрів, бо це були осушені зони, а бобрам вдалося відновити водно-болотні угіддя. Збудованими греблями бобрам вдалося затримати воду і, практично, зменшити руйнівні наслідки повеней. У дунайській дельті, в комуністичний період, вплив на екосистеми був драматичним. Тамтешні екосистеми були значно змінені, і зараз ми намагаємося здійснити екологічну реконструкцію. Ми намагаємося відновити цю територію, такою якою була вона щонайменше 100 років тому. Це припускає величезні фінансові зусилля, і бобер є тим, хто забезпечує харчовий ланцюг. Він має ієрархічний вплив, який починається зі зміни морфології і гідрології водотоку, він починає гризти дерева і, зазвичай, це стимулює поступове накопичення поживних речовин. Було доведено, що рівень біомаси в районі, де водиться бобер, є значно вищим ніж в інших зонах, тобто популяції мікро і макроорганізмів є значно вищими, а більша щільність рослин і водоростей призводить до високого біорізноманіття птахів, наприклад. Було доведено, що навколо однієї нори бобра водяться більш ніж 50 видів птахів.. “
У водах Румунії водяться навколо 1500 бобрів.
