На Мараморощині пройшов третій Гуцульський фестиваль

У період з 10 по 11 серпня 2019 року на Мараморощині пройшов третій Міжнародний фестиваль етнографії та фольклору «Гуцули».

România Internațional, 10.09.2019, 07:11

У період з 10 по 11 серпня 2019 року Мерія та місцева рада Репедя (Кривий),
Фундація українських гуцулів Румунії, яку
очолює Василь Попович, у партнерстві з Марамуреською Повітовою Радою та Всеукраїнським товариством
«Гуцульщина» організували
третій Міжнародний фестиваль етнографії та фольклору «Гуцули». У мальовничому селі
Вишавська Долина, що на Мараморощині, у суботу, першого дня фестивалю,
відбувся круглий стіл на тему Українці-гуцули Мараморощини. Провадила круглий стіл і працювала як синхронний перекладач викладачка історії Марія Папарига. У неділю, на другий день фестивалю, в Будинку культури села Кривий відбулося відкриття колективної
виставки живопису та фотографії під назвою «Природа та архітектура в долині ріки Рускова». Потім пройшов парад гуцульського одягу
за участю місцевих гуцулів та гостів з України. Також виступили гуцульські
колективи з Румунії та України. На гуцульський фестиваль прибули делегації зі Львова, Верховини, Коломиї та Микуличина.

«Кожен раз я повертаюся з великим задоволенням до українських етнічних
громад Мараморощини. Цього разу я побував у мальовничому селі Вишавська Долина,
щоб взяти участь у Міжнародному фестивалі етнографії та фольклору «Гуцули»,
культурному проекті, який фінансово підтримується Марамуреською Повітовою Радою,
і проводиться під координацією Василя Поповича, давнього друга,гуцула, який
дбає про збереження гуцульської ідентичності цього краю. Це був прекрасний захід
з гостями з країни та з-за кордону, які насолоджувались стравами традиційної української кухні, українською та
румунською музикою», – зазначив заступник президента Марамурськоої Повітвої
Ради Іоан Дору Денкуш.

У цьому заході взяв участь і львівський
письменник і журналіст Олександр Масляник, який розповів про особливості цього
фестивалю: «Цього року третій Гуцульський фестиваль мав певні особливості. І найголовніша
з них та, що вперше було проведено круглий стіл, який мав елементи наукової
конференції з дуже гарною темою «Українці- гуцули Мараморошини». Пройшов цей
круглий стіл у гарній місцині Рункул, пансіонаті «Роксана», мальовничого села
Вишавська Долина. Були запрошені гості з України, а також науковці з Румунії.
Серед обговорених тем: як досліджувалась етнологія гуцулів Мараморощини, який
потенціал культури цього ареалу та чи є
інтерес до культури і мистецтва гуцулів. Була гарна, як на мене, дискусія. Були
глибокі виступи. І забігаючи наперед скажу, що маємо надію, що наступний,
четвертий фестиваль почнеться з повноцінної практичної конференції де будуть
зачитані доповіді за підсумками якої вийде чи в електронному чи друкованому
варіанті збірник праць і матеріалів конференції.»

Журналіст О. Масляник торкнувся і доповідей з якими виступили
учасники круглого столу: «З глибокою
доповіддю виступила генеральний директор Національного музею Гуцульщини та
Покуття Ярослава Ткачук, заступник
директор Ірина Федів, доцент Прикарпатського національного університету імені
В. Стефаника, письменник і журналіст Микола Васильчук. З доповіддю виступив і
я. З великим інтересом ми прослухали професора
Північного університету з Бая-Маре, філолога і етнолога, Наталію Лазар.
Також виступив науковий працівник Історичного музею міста Сегіт. Виступив і
радник Марамуреської повітової ради Микола Мішулик, Він місцевий мешканець,
який багато робить для зміцнення зв’язків між українськими гуцулами
Мараморощини і Україною. Ми говорили, теж про те, що на фоні дуже потужного
дослідження українців Румунії маємо певні прогалини у дослідженні українських
гуцулів Румунії. Але завдяки голові Фундації українських гуцулів Румунії панові
Василеві Поповичу я гадаю, що ця прогалина буде заповнена, оскільки ми, як
кажуть, вже пакуємо чемодани, і готуємось до етно-експедиції на Мараморощину,
щоб дослідити села Мараморощини та
Сучавщини і видати книгу матеріалів, яка вже має робочу назву, я гадаю, що вона
буде основною: Гуцули Румунії.»

І під
час круглого столу і в ході фестивалю
відбулося багато цікавих зустрічей та розмов. Люди обмінювалися книжками, ідеями,
інформацією. І все це
піде на користь вивченню цього регіону Карпат та зміцнення двосторонніх стосунків. .