Відносини Румунії з її східними сусідами
Нещодавно було опубліковане дослідження, проведене протягом двох років, що мало на меті оцінити спроможність Румунії як міжнародного гравця в її східному сусідстві, точніше, у відносинах з Україною та Р. Молдова.
Василь Каптару, 26.01.2021, 14:17
Нещодавно
в місті Ясси були опубліковані
результати комплексного дослідження, проведеного протягом двох років, що мало на
меті оцінити та проаналізувати спроможність Румунії як міжнародного гравця в її східному сусідстві, точніше, у відносинах з Р.
Молдова та Україною. Воно припускало
проведення опитування як серед провідних експертів з Р.Молдова, України та
Румунії, так і соцопитування серед пересічних молдован та українців.
Дослідження
пропонує аналітичну модель для оцінки міжнародної спроможності державного
суб’єкта на основі факторів, які, згідно з літературою по спеціальності,
включають як елементи «жорсткої сили» (hardpower), так і «м’якої сили» (softpower), – розповів
координатор проєкту Теодор Мога, викладач Ясського університету ім. Александра Йоана
Кузи. «Ми розробили дослідження, яке мало на меті оцінити потенціал
зовнішньої політики Румунії щодо її безпосереднього східного сусідства та
внеску Румунії у зміцнення регіональної стабільності та безпеки. Наш проєкт був
профінансований за рахунок гранту Міністерства інновацій та дослідження і був
впроваджений протягом двох років. Ми розпочали роботу у 2018 році та завершили її
наприкінці минулого року. Для того, щоб проаналізувати зовнішній вплив Румунії,
ми побудували модель, засновану на кількох факторах, яка, згідно з літературою
по спеціальності, сприяє зовнішньому впливу. З-поміж цих факторів згадаю розмір
та географічне розміщення, а також населення Румунії, економіка, економічний
потенціал, військовий потенціал, питання, пов’язані з історією та культурою,
інституційну спроможність та внутрішній досвід і участь у міжнародних
організаціях, тобто фактори твердої та м’якої сили. Потім ми спробували
побачити, як сприймається Румунія в сусідніх країнах, а точніше в Республіці
Молдова та Україні. Ми зробили це кількома способами. Спершу проаналізували
зовнішньополітичний дискурс в Республіці Молдова та Україні протягом 10 років,
з 2009 по 2019 роки, після чого провели опитування як у Республіці Молдова, так
і в Україні, для визначення сприйняття Румунії населенням цих двох країн, а
наприкінці провели співбесіди з експертами, як з Республіки Молдова, так і з
України, а згодом з Румунії, щоб зіставити дані.»
Проаналізувавши
результати дослідження його автори прийшли до низки цікавих висновків, про які
розповів Теодор Мога: «Ми не змогли визначити послідовну, чітку, багаторічну
зовнішню політику Румунії щодо свого сусідства і констатували лише досить
обмежене, я наважусь сказати навіть пасивне, ставлення, яке не виходить за
загальні рамки дій Європейського Союзу чи НАТО, тобто Румунія не має власних ініціатив.
І дуже цікаво, що увага до сусідства зосереджена передусім на Республіці
Молдова. Проте навіть в Україні ми маємо кілька дуже цікавих спостережень. І я
б розпочав з одного з них, а саме з того, що 2014 рік, коли ми стали свідками анексії
Криму та російської агресії на Донбасі, став переломним моментом, своєрідним
перезапуском двосторонніх відносин. Якщо до 2014 року відносини між Румунією та
Україною були досить холодними і характеризувалися своєрідною взаємною
недовірою, то з 2014 року ми помітили перекалібрування дискурсу між двома
країнами. Отже, з цього моменту взаємні підозри згасають перед спільними
викликами безпеці, спровокованими Російською Федерацією в регіоні. І теж у 2014
році Румунія стала першою державою ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між
ЄС та Україною, що є дуже важливим елементом. Крім того, Румунія з того моменту
постійно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, що також помітно
на рівні офіційного дискурсу. Але навіть якщо двосторонній дискурс став
позитивним, позитивні зміни двосторонніх відносин загалом є досить скромними,
все ще відчувається невикористаний величезний потенціал на рівні відносин між
двома державами. Тож, якщо у політичному плані справи дещо змінилися на краще, загалом
двосторонні відносини не зазнали особливих змін і Румунія залишається
незвіданою землею для населення України. І це наша друга важлива констатація,
на яку нас вивів дуже високий відсоток відсутності відповідей громадян України,
на запитання соцопитування, десь 30-40% респондентів сказали нам, що не мають
відповіді або мали нейтральне ставлення до наших запитань. Отже, українці
загалом дуже мало знають про свою сусідню країну і тому їм дуже важко визначити
своє ставлення до неї.»
Дослідження
також включає цілу низку рекомендацій щодо зовнішнього потенціалу Румунії, в основу яких лягли й уявлення про неї громадян
України та Республіки Молдова,
– каже Теодор Мога. «Інша цікава річ: 90% українців, наприклад, ніколи не були
в Румунії, 6% відвідали її один, максимум три рази, що багато говорить про рівень
інформації, яку українці мають про Румунію. В економічному плані українці
розглядають Румунію як країну, з великим потенціалом зростання та як відносно
важливу економіку в регіоні, але, на жаль, співпраця між двома країнами є дуже
скромною. Економічно Румунія майже відсутня на українському ринку або її
економічна присутність обмежена максимум прикордонними регіонами. Румунія не
входить до першої десятки торговельних партнерів України, а Україна до топ-10 партнерів Румунії,
що виглядає дуже дивно, враховуючи те, що Україна є найбільшою сусідкою
Румунії, з якою наша країна має найдовший кордон, понад 600 км. Існує гостра
потреба, на наш погляд, розвивати інфраструктуру, сполучення, транспортне сполучення
між двома країнами, враховуючи те, що інфраструктура між ними, наприклад, є
дуже хиткою. І мова йде не тільки про автомобільний транспорт, а й про морський
транспорт на Чорному морі, річковий транспорт на Дунаї тощо. Це значно
покращило б економічні зв’язки, а також призвело б до розвитку туризму,
оскільки туристична Румунія, загалом, майже невідома для української
громадськості.»
Повний текст дослідження англійською мовою, можна прочитати ТУТ.
