Зміна клімату в умовах дезінформації
Дезінформація про зміну клімату є суттєвою перешкодою для прийняття ефективної політики захисту довкілля та переходу до сталої економіки.
Данієль Оня і Христина Манта, 07.07.2025, 07:59
Дезінформація про зміну клімату є суттєвою перешкодою для прийняття ефективної політики захисту довкілля та переходу до сталої економіки. Незважаючи на науковий консенсус щодо впливу людської діяльності на клімат, багато хибних теорій продовжують циркулювати в публічному просторі, впливаючи на сприйняття та поведінку людей.
Дезінформація має різні форми: заперечення глобального потепління, применшення наслідків промислової діяльності, просування ідеї, що зміна клімату – це природне циклічне явище, або поширення теорій змови. Вони часто поширюються через соціальні мережі, альтернативні медіа-платформи або джерела, які не перевіряють інформацію, яку публікують. Боротьба з цим явищем вимагає комплексного підходу, що базується на достовірній інформації, освіті та інституційній співпраці. Першим кроком є популяризація наукової та медіаграмотності серед населення. Громадяни повинні розуміти, як працює науковий процес, що означає перевірений доказ і як відрізнити достовірні джерела від фейкових. Адіна-Еліза Кроїтору, професор Університету Бабеша-Боляй та учасниця проєкту InfoClima, каже, що існують проєкти для покращення комунікації: «Є дослідницький проект за програмою «Європейський горизонт», де на першому етапі ми навчаємо тих з нас, хто займається цією темою зміни клімату, як краще спілкуватися спеціалізованою науковою мовою. Іноді це досить складно. Ми вчимося у найкращих. Разом з нашими зовнішніми партнерами в цьому проекті, з Італії, Німеччини, Бельгії, ми намагаємося покращити нашу комунікацію і в той же час зробити деякі рекомендації, деяку базову інформацію, дати визначення понять. У нас є ще один поточний проект у Клужі, де нас чекали сюрпризи. Ми виходили до людей, в околиці, в різні місця, які відвідують громадяни у вихідні дні, і намагалися обговорити з ними ці питання в дуже неформальній, зручній і доступній для всіх формі. Ми дізналися деяку інформацію, яку я, принаймні як дослідник, не могла собі уявити, що вона може існувати на даний момент. Наприклад, я використовувала майже класичне, просте поняття для фахівця, Net Zero, Net Zero City, місто Клуж отримало цю емблему. Хтось сказав нам: «Як ви, дослідники, уявляєте собі, що ми, в цьому високорозвиненому місті Клуж, могли б жити без Інтернету?. Коли ми насправді говорили про забруднення».
Але чому оманливі повідомлення мають успіх?: «Вони викладені дуже простою, дуже короткою мовою і не пояснюють занадто багато. З іншого боку, ми, дослідники, схильні робити пояснення довгими. Я, власне, дивилася на повідомлення. Ми даємо довші повідомлення. Мені здається, що молодим поколінням бракує терпіння, щоб багато читати, і тоді нам доводиться трохи попрацювати, в тому числі і в цій сфері, щоб доносити коротку і дієву або впливову інформацію».
Боротьба з дезінформацією щодо зміни клімату є відповідальністю не лише експертів, а й суспільства в цілому. Захист наукової правди є важливим кроком у боротьбі з кліматичною кризою.
