Стан навколишнього середовища в Бухаресті
У 2025 році Бухарест зіткнувся з критичною екологічною ситуацією, головною загрозою якої стало забруднене повітря, що скорочує життя його мешканців.
Данієль Оня і Василь Каптару, 26.08.2025, 10:35
У 2025 році Бухарест стикається з однією з найгостріших екологічних криз за останні роки, а останні дані підтверджують те, що мешканці відчували вже давно: повітря, яким вони дихають, має тривожно низьку якість. За даними Інституту досліджень якості життя, забруднення повітря скорочує тривалість життя мешканців Бухареста порівняно з рештою населення Румунії. Це суттєва різниця, яка ґрунтується не на уявленнях чи перебільшеннях, а на чітких наукових даних, отриманих в результаті довгострокового моніторингу та досліджень, каже Аліна Каспровскі, виконавчий директор Фонду громади Бухареста.
Таким чином, необхідні термінові заходи для поліпшення якості життя мешканців, згідно з доповіддю «Стан навколишнього середовища в Бухаресті», реалізованою Фондом громади Бухареста через Бухарестську екологічну платформу. «Перш за все, я дивлюся на забруднення, на те, що ми дихаємо неякісним повітрям і це не примха, це те, що скорочує до 4 років життя мешканців Бухареста, порівняно з рештою румунів. Так стверджує Інститут досліджень якості життя. Це забруднення відбувається з двох напрямків. Одне з них пов’язане з тим, що у нас дуже багато автомобілів. Наше дослідження показує, що 60% забруднення Бухареста походить від дорожнього руху. У нас більше автомобілів, ніж людей, які або зареєстровані, або перетинають Бухарест. Є три категорії автомобілів: ті, що зареєстровані в Бухаресті, ті, що не зареєстровані в Бухаресті, але фактично їздять тут, і ті, що проїжджають транзитом. Можливо проблему з останніми ми вирішимо найближчим часом. У цих трьох категоріях понад 2 мільйони автомобілів, тому вони щодня виїжджають на вулиці Бухареста. Недоліком є те, що половина з них старша за 10 років. Це означає нижчі стандарти забруднення, а третина з них мають дизельні двигуни. Близько 1% – електричні. Це менше одного відсотка від циклу життя населення Бухареста. Щоб дістатися з однієї частини міста в іншу вони сильно забруднюють довкілля.»
З іншого боку, у нас дуже мало зелених насаджень, а ті, що є, досить низької якості. «Останнє дослідження, якщо я можу назвати його останнім, датується 2012 роком, коли в Бухаресті був створений Зелений реєстр. На той час у нас було менше одного дерева на одного мешканця, точніше 0,88 дерева на одного жителя, тоді як Європейський Союз рекомендує три дерева на одного жителя, за винятком того, що з того часу багато дерев посохло. Ми бачимо, що відбувається в Бухаресті. Неозброєним оком видно, скільки дерев висохло і не можуть впоратися зі спекою. І тут ми підходимо до третього елементу, що літо стає все спекотнішим. Минулого року з 92 літніх днів у нас було 63 спекотних дні. Жити в місті стає все важче і важче.»
З 1990 року Бухарест втратив понад 500 гектарів зелених насаджень. Ці 500 гектарів зараз забетоновані. Румунська столиця потребує послідовної, реалізованої та політично підтриманої стратегії, яка б одночасно вирішувала питання дорожнього руху, зелених насаджень та адаптації до зміни клімату. Лише таким чином Бухарест зможе переломити нинішню тенденцію і забезпечити своїм мешканцям чисте повітря та більш сприятливе міське середовище.
