НБР – сценарії щодо інфляції
НБР прогнозує, що інфляція у другому кварталі зросте більше, ніж передбачалося.
Коріна Крістя і Христина Манта, 02.03.2026, 11:43
Національний банк Румунії оголосив, що очікує погіршення інфляційних перспектив, які в квітні, травні та червні мають продемонструвати більш виражене зростання, ніж передбачалося. За даними Центрального банку, інфляція має зрости приблизно до 10% у червні, а потім знизитися до 4% у грудні. За даними НБР, лише наприкінці наступного року інфляція знизиться до 2,9%.
Нові оцінки з’явилися менш ніж через два тижні після того, як НБР представив квартальний звіт про інфляцію, в якому Центральний банк переглянув у бік збільшення, з 3,7% до 3,9%, прогноз інфляції на кінець цього року і передбачив, що вона досягне 2,7% у 2027 році. Згідно з доповіддю, представленою головою Національного банку Мугуром Ісереску, після того як у першому кварталі цього року інфляція продовжить повільно знижуватися, у наступні три місяці цей показник знову зросте.
Пояснення фахівців НБР щодо цієї динаміки – скасування обмеження на торговельну націнку на основні продукти харчування, до чого додаються наслідки подорожчання енергії та акцизів восени минулого року. Натомість, на третій квартал цього року НБР прогнозував різке зниження інфляції, щоб з середини першого півріччя 2027 року вона знизилася до цільового рівня, встановленого банком.
Ця тенденція буде підтримана як бюджетною корекцією, так і зниженням споживання, як зазначено в звіті, затвердженому керівництвом Центрального банку. Мугур Ісереску підкреслив, що НБР не міг знизити ключову процентну ставку, оскільки, хоча такий захід, ймовірно, призвів би до більш швидкого зниження інфляції, він також спричинив би небажану рецесію економіки, особливо в умовах, коли необхідно скоригувати бюджетний дефіцит.
Рівень державного боргу, який вперше перевищив 60% від валового внутрішнього продукту, є високим і повинен бути знижений, зазначає голова НБР, навіть якщо такий рівень не означає, що Румунія перебуває під загрозою дефолту. Мугур Ісереску також підкреслює, що державні інвестиції, особливо з європейських фондів, повинні бути основою економічного зростання, а не інші податкові пільги, які можуть бути продовжені на 10-20 років, і додає, що для продовження заходів зі скорочення бюджетного дефіциту необхідна політична стабільність.
З іншого боку, Румунія може розпочати переговори про встановлення дати вступу до єврозони через п’ять років, вважає керівник НБР, за словами якого, однак, є одна умова, щоб це стало можливим: програма скорочення бюджетного дефіциту до рівня нижче 3% ВВП повинна дати результати.